Огляд базових результатів дослідження психологічних чинників схильності особистості до альтруїзму.
Програма дослідження психологічних чинників схильності особистості до альтруїзму:
Мета дослідження – вивчення психологічних чинників схильності особистості до альтруїзму.
Завдання дослідження:
1.Дослідити чинники схильності особистості до альтруїзму;
2.Визначити ціннісні орієнтації респондентів.
Об’єкт дослідження – особистості та психологічні чинники, які спонукають їх до альтруїзму.
Предмет дослідження – психологічний аналіз чинників схильності особистості до альтруїзму.
Метод — в якості методу дослідження був використаний метод анкетного опитування Google Форми. Веб-сторінка з анкетою відправлялась респондентам на електронну пошту, месенджери, або в особисті повідомлення в соціальних мережах.
Електронна анкета (Додаток А) — це найбільш зручний спосіб опитування великої кількості людей, оскільки вона зручна в навігації і заповненні. Заповнена анкета автоматично відправляється в базу дослідника. Всі заповнені анкети автоматично перенаправлялись в базу програми «Google Forms», звідки база могла бути експортована в будь-які програми по роботі з табличними даними, включаючи Microsoft Excel. У нашому випадку для обробки даних ми використовували програму Microsoft Excel.
Вибірка – у нашому дослідженні використовувалася стихійна вибірка.
В опитуванні брали участь 80 осіб. З них 65 респондентів заповнили анкету більш, ніж на 50%, і дійшли до кінця опитування. Для подальшого аналізу ми використовували базу з 65 відповідей респондентів.
Дамо опис вибірки за основними демографічними характеристиками:
За віком. Найбільше респондентів, відносяться до віку 18-22 років (41% респондентів). На анкету відповіли 34% респондентів у віці 23-35 років, 20% відповіли у віці 35-50 років, 5% у віці старше 50 років (табл. 1)
Таблиця 1
|
Вік |
Абсолютна кількість відповідей | Відсоток до кількості відповідей |
| 18-22 | 27 | 41% |
| 23-35 | 22 | 34% |
| 36-50 | 13 | 20% |
| 50 і старше | 3 | 5% |
| Загалом | 65 | 100% |
По статі. Серед респондентів, 69% — жіночої статі, і 31% респондентів — чоловічої статі (табл. 2).
Таблиця 2
Освіта респондентів
| Освіта | Абсолютна кількість відповідей | Відсоток до кількості відповідей |
| Середня | 4 | 4% |
| Професійно-технічна | 15 | 16% |
| Незакінчена вища | 26 | 27% |
| Вища | 50 | 53% |
Далі перейдемо до відповідей на дослідницькі питання.
- Навіть якщо я виконую термінову роботу і дуже зайнятий, а мене просять про допомогу, я намагаюся вникнути в проблему людини і допомогти йому (табл. 3)
Таблиця 3
Результати першого питання
| Відповідь | Кількість та відсоток | Бали | |
| Згоден | 35 | 54% | 2 |
| Залежить від того хто просить |
20 |
31% |
1 |
| Не згоден | 10 | 15% | 0 |
- Мені подобається говорити з людьми, які не схожі на мене і які мають іншу думку, ніж я (табл. 4).
Таблиця 4
Результати другого запитання
| Відповідь | Кількість та відсоток | Бали | |
| Завжди | 25 | 38% | 2 |
|
Часто |
17 |
27% |
1 |
| Інколи | 11 | 17% | 0.5 |
| Ніколи | 12 | 18% | 0 |
- Для мене важливо, щоб друг повністю поділяв мої погляди на життя (табл. 5)
- Мені нелегко міняти свою думку, якщо воно вже сформувалося, навіть якщо мій друг вважає інакше і, швидше за все, він має рацію (табл. 6)
Таблиця 5
Результати третього запитання
| Відповідь | Кількість та відсоток | Бали | |
| Згоден | 24 | 36% | 0 |
|
Згоден частково |
16 |
25% |
1 |
| Не згоден | 25 | 39% | 2 |
Таблиця 6
Результати четвертого запитання
| Відповідь | Кількість та відсоток | Бали | |
| Завжди | 7 | 11% | 0 |
|
Часто |
15 |
23% |
0.5 |
| Інколи | 25 | 39% | 1 |
| Ніколи | 18 | 27% | 2 |
- У розмові мені доводиться долати бажання «покрасуватися», тобто блиснути своїми знаннями або почуттям гумору (табл. 7).
Таблиця 7
Результати п’ятого запитання
| Відповідь | Кількість та відсоток | Бали | |
| Завжди | 5 | 8% | 0 |
|
Часто |
21 |
32% |
0.5 |
| Інколи | 20 | 31% | 1 |
| Ніколи | 19 | 29% | 2 |
- Вислуховуючи чужу точку зору, я намагаюся внутрішньо не сперечатися з нею, щоб до кінця зрозуміти, в чому ж її суть (табл. 8)
Таблиця 8
Результати шостого запитання
| Відповідь | Кількість та відсоток | Бали | |
| Завжди | 12 | 18% | 2 |
| Відповідь | Кількість та відсоток | Бали | |
|
Часто |
29 |
45% |
1 |
| Інколи | 16 | 25% | 0.5 |
| Ніколи | 8 | 12% | 0 |
- Я думаю, що якщо людина не хоче мене розуміти, з якого дива мені намагатися зрозуміти його (табл. 9).
Таблиця 9
Результати сьомого запитання
| Відповідь | Кількість та відсоток | Бали | |
| Згоден | 9 | 14% | 0 |
|
Згоден частково |
14 |
22% |
1 |
| Не згоден | 42 | 64% | 2 |
- Буває, що я заздрю успіхам своїх друзів і знайомих (табл. 3.10).
- Для мене важливіше, щоб справа була зроблена добре, а не щоб перемогла моя точка зору (табл. 11).
Таблиця 10
Результати восьмого питання
| Відповідь | Кількість та відсоток | Бали | |
| Завжди | 4 | 6% | 0 |
|
Часто |
16 |
25% |
0.5 |
| Інколи | 22 | 34% | 1 |
| Ніколи | 23 | 35% | 2 |
Таблиця 11
Результати дев’ятого питання
| Відповідь | Кількість та відсоток | Бали | |
| Завжди | 33 | 51% | 2 |
|
Часто |
15 |
23% |
1 |
| Інколи | 12 | 19% | 0.5 |
| Ніколи | 5 | 7% | 0 |
- Мені легко поміняти свої плани, щоб привести їх у відповідність з планами моїх друзів (табл. 12).
Таблиця 12
Результати десятого питання
| Відповідь | Кількість та відсоток | Бали | |
| Завжди | 27 | 42% | 2 |
|
Часто |
13 |
20% |
1 |
| Інколи | 15 | 23% | 0.5 |
| Ніколи | 10 | 15% | 0 |
- У мене виходить розділити переживання навіть не дуже знайомої людини, вникнути в суть того, чим вона живе (табл. 13).
Таблиця 13
Результат одинадцятого питання
| Відповідь | Кількість та відсоток | Бали | |
| Завжди | 25 | 38% | 2 |
|
Часто |
15 |
23% |
1 |
| Інколи | 17 | 26% | 0.5 |
| Ніколи | 8 | 13% | 0 |
- Я готовий надати допомогу тому, хто її потребує (табл. 14).
Таблиця 14
Результат дванадцятого питання
| Відповідь | Кількість та відсоток | Бали | |
| Завжди | 35 | 54% | 2 |
| Інколи | 29 | 44% | 1 |
| Ніколи | 1 | 2% | 0 |
Аналіз та інтерпретація результатів дослідження психологічних чинників схильності особистості до альтруїзму
Отже, нами був проведений психологічний тест у вигляді анкетування. Цей тест передбачав визначення рівень альтруїзму або егоїзму у респондентів.
- Більше половини респондентів (52%) готові прийти на допомогу, відкинувши при цьому свою термінову роботу. Для деяких (31%) можливість допомогти залежить від того, хто просить допомогу, 15% опитаних відмовилися би допомагати;
- Більшість завжди готові погодитися з думкою іншої людини (38%), деякі часто (27%), третина інколи (17%) або ніколи (18%);
- Думка стосовного того чи повинен друг повністю розділяти погляди респондентів розділилися майже порівну – згоден 36%, не згоден 39%, згоден частково 25%;
- Для 27 % визнати свою не правоту ніколи не важко, для більшості 39% інколи, часто для 23%, завжди важко – 11%;
- Завжди долають бажання «блиснути умом» 8%, часто 32%, інколи 31%, ніколи 29%;
- Завжди враховують чужу думку 18%, більшість (45%) часто, інколи 25%, ніколи не враховують чужу думку 12%;
- Не намагаються зрозуміти іншу людину 14%, частково 22%, дві третини (64%) – намагаються;
- Ніколи не заздрять успіхам своїх знайомих або друзів 35%, інколи заздрять 34%, часто 25%, завжди – 6%;
- Для половини (51%) важливо щоб була зроблена добра справа, а не власна вигода, часто 23%, інколи 12%, 7% поставили власні інтереси понад усе;
- Більшість можуть змінити свої плани, на користь планів друзів (42%), часто це роблять 20%, інколи 23%, ніколи – 15%;
- Переживання до не знайомої людини завжди проявляють 38%, часто 23%, інколи 26%, ніколи – 13%;
- Половина (54%) готові надати допомогу тим, хто її потребує, 44% інколи готові, 2% — ніколи не готові допомогти.
В залежності від обраних варіантів відповідей виставлялися відповідні бали (табл. 15).
Егоїст — ціннісна орієнтація людини що характеризується переважанням в її життєдіяльності корисливих особистих інтересів і потреб над інтересами інших людей і соціальних груп.
Частковий егоїст – ціннісна орієнтація людини, що частково характеризується переважанням корисливих інтересів і потреб над інтересами інших людей і соціальних груп, крім близьких родичів, або кращих друзів.
Таблиця 15
Результати опитування
| Тип поведінки | Сума балів |
| Егоїст | 0-5.5 |
| Частково егоїст | 6-11 |
| Частково альтруїст | 11.5-16.5 |
| Альтруїст | 17-22 |
Альтруїст – ціннісна орієнтація людини, що характеризується безкорисливістю до всіх людей, здатність завжди поступатися власними інтересами задля допомоги тим, хто її потребує.
Частковий альтруїст — ціннісна орієнтація людини, що характеризується безкорисливістю до інших, зазвичай знайомих людей, здатність часто поступатися власним інтересам задля допомоги тим, хто її потребує.
Виховання і навчання альтруїстичної поведінки
Чітко виражені характеристики альтруїзму в стандартній популяції виявляються не часто, а механізми їх успадкуванні до сьогоднішнього часу не відомі. Не всім представникам людського роду притаманні альтруїстичні характеристики. Статистика показує, що лише одного із десяти можна віднести до справжніх альтруїстів/
Але, альтруїстом може стати майже кожен, його можна виховати або навчити. Зазвичай розвиток альтруїстичних поведінок здійснюється в дитячому віці за допомогою різних способів. Різні психологічні інститути проводили дослідження з розвитку та навчання альтруїстичної поведінки. Наприклад, розвиток емпатії під час читання художніх творів. Впливу казки, розповіді та альтруїстичних відносин між персонажами викликали у дітей різні емоції, від співчуття до неприязні. В процесі чого об’єднували оцінки персонажів з відповідними моральними та емоційними ставленнями до них.
Одним із базових способів навчання альтруїстичної поведінки вважаються емпатичні взаємодії між дітьми та дорослими. Під час проведення експерименту дитина вибирала між «діями для себе» (отримати цукерку, натиснувши на кнопку) і «для іншого» (викликати посмішку у експериментатора запаливши лампочку). Вибір «дії для іншого» асоціюється у дитини з радістю експериментатора. Його радість для дитини є символом емоцій, а не методом соціального схвалення, що також визиває певні емоції (переживання) у дитини і стимулює розвиток її альтруїстичної поведінки. Дослідники припускають, що для розвитку альтруїстичної поведінки потрібно візуально усвідомити або сприйняти емоційну важливість своїх вчинків. Емпатія забезпечує розвиток цієї поведінки завдяки вмінню співпереживати чужим почуттям.
Проведено велику кількість досліджень впливу різних факторів і моделей на розвиток, прояв альтруїзму у дітей. Ці дослідження проводилися в рамках біхевіоризму. Діти схильні повторювати поведінку своїх батьків, спостерігаючи за їх моделлю поведінки (щедрість дорослого або егоїзм). Однак підтвердити цю норму на 100% не можливо. Важливу роль відіграє виховання альтруїстичних якостей у дітей. Важливо враховувати послідовність альтруїстичної поведінки: для дітей більш цінна похвала альтруїстичного дорослого, дії якого є послідовними, ніж не послідовного та егоїстичного.
Якщо дорослий, який є агентом соціалізації веде себе егоїстично і намагається виховати альтруїстичну поведінку у дітей, то його результат буде марним, а інколи протилежним – виникне «ефект бумерангу».
Невмотивовану імітацію альтруїстичної поведінки викликають дії дорослого, які задовольняють потреби дитини і набувають для неї особистісного значення. З іншої сторони, діти, які звикли допомагати одноліткам (мають позитивний досвід) частіше імітували альтруїстичну поведінку. Ефективним методом виховання альтруїстичної поведінки є співчуття іншим (на матеріалі реальних подій) за допомогою обговорення картинок з відображенням тварин або людей яким необхідна допомога. Максимально позитивний результат отримували лише тоді, коли між дорослим та дітьми були дружні та теплі відносини.
Альтруїстична поведінка частіше виникає тоді, коли діти попередньо отримували приємні емоції (наприклад, після спогадів про якусь приємну подію в їхньому житті). Деякі інші експерименти виділяли суб’єктивні та об’єктивні детермінанти альтруїзму – альтруїзм розвивається тоді, коли суб’єкт визнається в певній області знання, та доді, коли допомога є добровільною.
Найбільше альтруїзм визначається у ставленні до людини, яка є залежною від суб’єкта альтруїстичної поведінки в відповідності до незалежного (в відповідності до приємного та неприємного, красивого та некрасивого, знайомого та незнайомого).
У розвитку альтруїстичної поведінки у дітей важливими стають відносини з батьками. Батьки, які роз’яснювали своїм дітям про правила моральної поведінки, співчуття – розвивали у них альтруїзм, в порівнянні за батьками, які прищеплювали дітей суровими методами.
Виховання альтруїзму та засвоєння моральних якостей — дві сторони одного процесу, основою якого є повага до дитини. Том велике значення відіграє розуміння почуттів дітей батьками і участь у їх справах. Іншою стороною є власна альтруїстична позиція батьків і її стабільність. Як вже говорилося, діти часто послідовно відтворюють поведінку своїх батьків.
Автор дослідження: соціолог Леонід Возненко