Економічний аналіз розвитку ринків послуг в Україні (2015-2019 роки)

Економічний аналіз розвитку ринків послуг в Україні (2015-2019 роки)

В умовах сьогодення сфера послуг і сервісу в Україні поступово перевершує рівень матеріального виробництва. Це пов’язано з динамічним розвитком науки та інформаційно-комунікаційних технологій, зміною рівня і темпу життя, глобалізацією ринків і загостренням конкуренції на них. Сучасний споживач, потреби та запити якого постійно видозмінюються, стає більш вимогливим як до якості товарів і послуг, так і до процесу обслуговування. Отже, споживач суттєво впливає на зміну рушійних сил ведення бізнесу в сфері послуг, а сучасні засоби, методи і концепції маркетингу дозволяють створювати нові можливості для всіх учасників даного ринку. Відтак, орієнтованість підприємства виступає ключовим засобом отримання додаткових конкурентних переваг. За умов ринкової економіки і віртуального ринкового простору виробництво послуг набуває все більшого значення в частині формування валової доданої вартості країни. Вітчизняний ринок послуг, який з початку 1990-х рр. перебуває в процесі активного розвитку, є складною системою соціально-економічних відносин між державними інституціями, виробниками та споживачами послуг і потребує постійного дослідження чинників, що впливають на його функціонування і подальший розвиток.

Ринок — «це сукупність відносин (актів) купівлі-продажу товарів і послуг. Ринок послуг — це складна система відносин між виробниками та споживачами послуг, це місце, де відбувається взаємодія продавців (продуцентів) і покупців (реципієнтів) послуг, визначаються ціни (споживча вартість), необхідна кількість і якість послуг, встановлюються і підтримуються господарські зв’язки й соціально-економічні контакти з різними цільовими аудиторіями в процесі організації виробництва (створення) та реалізації (споживання) послуг» [10, c. 220]. Особливість ринку послуг полягає в тому, що останні, на відміну від фізично виражених товарів, створюються і споживаються одночасно, а відтак ринок послуг не може існувати окремо від ринку товарів, капіталів, робочої сили і відповідно тісно взаємодіє з ними. Здійснюючи дослідження чинників і процесів формування вітчизняного ринку послуг слід відзначити, що головною передумовою цього етапу є забезпечення сталого розвитку економіки країни і підвищення рівня життя населення. Етапам становлення і розвитку ринку послуг сприяє прискорення науково-технічного прогресу, створення і комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності, міжнародний поділ праці та розвиток освіти (нові напрями підготовки і спеціальності). Усе це зумовлює формування нових видів економічної діяльності, у тому числі у невиробничій сфері.

Отже, формування, ефективне функціонування і динамічний розвиток ринку послуг забезпечується шляхом створення і підтримки з боку держави суб’єктів бізнесу, здорової конкуренції між ними, досягненням збалансованості попиту і пропозиції якісних послуг.

Здійснюючи дослідження чинників і процесів формування вітчизняного ринку послуг слід відзначити, що головною передумовою цього етапу є забезпечення сталого розвитку економіки країни і підвищення рівня життя населення. Етапам становлення і розвитку ринку послуг сприяє прискорення науково-технічного прогресу, створення і комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності, міжнародний поділ праці та розвиток освіти (нові напрями підготовки і спеціальності). Усе це зумовлює формування нових видів економічної діяльності, у тому числі у невиробничій сфері. Отже, формування, ефективне функціонування і динамічний розвиток ринку послуг забезпечується шляхом створення і підтримки з боку держави суб’єктів бізнесу, здорової конкуренції між ними, досягненням збалансованості попиту і пропозиції якісних послуг.

Сучасна цивілізація, як відмічає Подсолонко Е.А., знаходиться на принципово новому етапі розвитку, що докорінно відрізняється від усіх попередніх і їй притаманні певні «економічні стреси». Постійні «економічні стреси» призводять до подальшого поступального пришвидшення економічного життя; суттєвого загострення конкуренції, особливо за інформаційно-інтелектуальні ресурси; старіння знань; прискорення зміни поколінь техніки й технологій, скорочення їх «життєвих циклів»; підвищення продуктивності засобів виробництва та продуктивності праці; зростання ролі здоров’я, як конкурентного ресурсу. В цьому аспекті, як відмічає Романенко В.В. , «за маркетинговим підходом у механізмі конкуренції важливого значення набуває широта охоплення потреб клієнтів, тобто формування асортименту, розрахованого на залучення споживачів різних майнових верст». Всі зазначені фактори сприяють динамічному розвитку бізнесу у сфері послуг, яка в нинішніх умовах господарювання залишається єдиним сектором економіки, що в умовах структурної кризи нарощує обсяги виробництва. На Рис. 2.1 показано зміну динаміки обсягів реалізованих послуг за 2015—2019 рр. Обсяг реалізованих послуг підприємствами сфери нефінансових послуг у 2019 р. становив 487,1 млрд. грн.

Динаміка обсягу реалізованих послуг має тенденцію до зростання. Для сучасної структури ВВП України за галузями економіки характерне швидке зростання частки підприємств, задіяних у сфері послуг, що сьогодні сягає 70% і забезпечує робочі місця майже 60 % зайнятих у господарстві країни людей (Табл. 2.1). Швидкими темпами розвиваються туристичний сектор, побутові послуги, послуги швидкого харчування, ремонтно-будівельні послуги та сектор послуг, пов’язаний з розважальними заходами.

Рис. 2.1 Динаміка обсягів реалізованих послуг за 2015-2019 рр., млрд грн (без врахування ПДВ)

Таблиця 2.1

Показники зайнятості населення у сфері послуг протягом 2015-2019 років

Динаміка зайнятих у сфері послуг графічно представлена на рис. 2.2. У 2019 р. на ринку послуг із 67,2 тис. зареєстрованих підприємств — юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, основним видом діяльності яких є надання нефінансових послуг, фактично працювало 62,5 тис. підприємств, або 93,1% від загальної кількості.

Це зумовлено тим, що деякі підприємства тимчасово призупинили діяльність або змінили основний вид діяльності на такий, що не належить до сфери послуг (Табл. 2.2).

Рис. 2.2 Динаміка зайнятих у сфері послуг протягом 2015-2019 років

Таблиця 2.2

Динаміка кількості підприємств, що працюють у сфері послуг за 2015-2019 роки, тис. шт.

Отже, обсяг ринку реалізованих послуг у 2019р. є еластичним до змін кількості зареєстрованих підприємств сфери послуг, про що свідчить показник еластичності, вищий за 1. Відобразимо динаміку кількості підприємств, що працюють у сфері послуг графічно (Рис. 2.3).

Рис.2.3 Динаміка кількості підприємств, що працюють у сфері послуг за 2015-2019 рр., тис. шт.

Як видно з рис. 2.3, у 2019 р. порівняно з 2018 р. кількість фактично діючих підприємств та їх відокремлених підрозділів зменшилась на 3,5 тис. підприємств, або на 5,3 %. Найбільшою, як і раніше, залишалася кількість підприємств, що здійснювали операції з нерухомим майном, оренди, інжинірингу — 36,0 тис., або 58 % від загальної кількості тих, що надавали споживачам інші послуги (Табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Структура підприємств, що працюють у сфері надання послуг за видами економічної діяльності в одиницях

Продовження таблиці 2.3

Послуги у сфері транспорту та зв’язку у 2019 році надавало 12,733 тис., або 21% підприємств, на частку підприємств інших видів діяльності припадало 22,4 % загальної кількості підприємств. Якщо ж проаналізувати структуру обсягу реалізованих послуг підприємствами сфери нефінансових послуг, то на першому місці знаходиться послуги транспорту та зв’язку (Табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Структура обсягу реалізованих послуг за видами економічної діяльності (без ПДВ), млн. грн.

Продовження таблиці 2.4

Однією з причин зменшення попиту населення на деякі послуги є постійне підвищення цін (тарифів) на них. У 2019 році порівняно з 2018р. роздрібні ціни та тарифи на послуги зросли у середньому на 5,6 %. Найбільше зросли ціни (тарифи) на транспортні послуги — на 9,8 %, комунальні послуги — на 8,9 %, освітні послуги — на 5,1 %, послуги ресторанів і готелів — на 4,6 %, послуги охорони здоров’я — на 3,7 %, поштову та кур’єрську діяльність — на 2 % (Табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Індекс споживчих цін на послуги за 2015-2019 роки

Продовження таблиці 2.5

В умовах ринкової економіки виробництво послуг в Україні набуває все більшого значення в частині формування валової доданої вартості. У 2019 р. порівняно з 2018 р. валова додана вартість сфери послуг збільшилась на 1,5 % (Табл. 2.6, Рис. 2.4).

Таблиця 2.6

Структура валової доданої вартості у 2015-2019 роках

У структурі валової доданої вартості сфера послуг забезпечує відповідно 68 % у 2019 р. і 65,7 % у 2018 р.

Рис. 2.4 Структура валової доданої вартості у 2015-2019 роки., у %

Сучасній українській економіці в цілому притаманні соціальні ризики, валютно-фінансова нестабільність, нестійкий характер власності, корупція, бюрократизм тощо, ці та інші політичні чинники дещо сповільнюють темпи залучення інвестицій у розвиток сфери послуг. Питому вагу інвестицій у сферу послуг за видами економічної діяльності у абсолютному і відносному виражені наведено у Табл. 2.7.

Основними джерелами прямих інвестицій у сферу послуг є Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Великобританія, Віргінські острови, Франція, Швеція, Швейцарія, Італія, США та інші країни (Табл. 2.8).

Серед найбільш інвестиційно-привабливих залишаються сфера послуг транспорту та зв’язку, операцій з нерухомим майном, ритейл і ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку.

Таблиця 2.7

Питома вага інвестицій у сферу послуг за видами економічної діяльності

Таблиця 2.8

Прямі іноземні інвестиції у сферу послуг з країн світу, питома вага яких є найбільшою у структурі інвестицій за 2015-2019 роки, млн. дол. США

Проаналізувавши вище викладені статистичні дані, стосовно розвитку ринку послуг в Україні, можна сказати, що даний ринок з кожним роком набирає нових оборотів, про це свідчить динаміка зростання кількості грошових активів в різних сферах надання послуг.

Ринок послуг займає перше місце в системі валової доданої вартості протягом останніх п’яти років. Випередивши промисловість та сільське господарство.

Найбільш поширеними та вигідними в Україні є операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг, діяльність транспорту та зв’язку, торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку. Найменш поширеними – освіта та охорона здоров’я.

Викладені вище статистичні дані можуть бути використані органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, та іншими організаціями, які є гравцями на ринку послуг.

Також дані можуть бути використані для подальшого дослідження ринку послуг.

Попередня сторінка

Автор: Ульяна Іванова