Основні критерії формування регіональних ринків послуг
Найважливіші теоретичні та практичні аспекти вивчення регіональної економіки — закономірності та особливості саморегулювання і державного регулювання економічних процесів в регіональному розрізі, в тому числі формування ринкового середовища, інвестиційного клімату та регіональних товарних ринків, а також питання розробки і реалізації комплексних програм соціально-економічного розвитку — перебувають на траєкторії економічної реформи. Викликана до життя потребами громадської практики, розвитком сучасних виробничих сил і економічних відносин регіональна економіка, в свою чергу, покликана активно впливати на цей розвиток.
Сьогодні будь-який квартал у великому місті важко уявити без кафе «фаст-фуд», супермаркету і салону краси. Останнім часом цей стандартний набір доповнили інші підприємства сервісу: всюди відкриваються «італійські» хімчистки, пральні, ремонтні майстерні та пункти прокату. В останні два роки ринок послуг щорічно зростав на 30%, обороти у окремих учасників сфери сервісу збільшувалися на 400-500%.
Поняття «послуга» багатозначне, тому дамо визначення послуги згідно з тлумачним словником Стеченко Д. М., в якому «послуга» має два значення:
- Дія, що приносить користь іншому;
- Господарські зручності, що надаються кому-небудь.
На сьогоднішній день сфера сервісу — одна з найважливіших соціально-значущих галузей міського господарства, що розвивається стійкими темпами і надає населенню міста близько 600 різних видів послуг. Особливо важливим є визначення місця сфери послуг в розвитку територіального комплексу господарства.
Сфера послуг є складовою частиною народногосподарського комплексу, бере участь в загальній системі економічних відносин. Як зазначає Е.М. Агабабьян, мета економічної діяльності — збільшення суспільного багатства в будь-якій формі його прояви. Тут сфера послуг виступає у вигляді корисного ефекту праці або як трудова основа, так і можливість її вартісної оцінки. Послуги стали грати цілком самодостатню роль в економіці — склалася сфера послуг і ринок послуг. Їх місце в розвитку господарства регіону визначається наступними функціями:
- Участі у формуванні тієї частини національного доходу і сукупного суспільного продукту, яка створюється на території даного регіону, а також балансу трудових ресурсів, вирішення проблем зайнятості в населення;
- Впливу на формування балансу грошових доходів і витрат населення, на зростання продуктивності праці в провідних галузях матеріального мультиплікативного ефекту виробництва, а значить, на темпи розвитку промисловості, сільського господарства, на скорочення територіальних і соціальних відмінностей у рівні життя, використання вільного часу, забезпечення фактичної рівності чоловіків і жінок.
Відзначаючи таку важливу роль сфери послуг в економіці регіону, необхідно підкреслити, що дана галузь діяльності в більшій мірі, ніж інша, схильна до впливу територіального чинника, і в зв’язку з цим її специфіку необхідно розглядати з урахуванням регіональних особливостей. При цьому абсолютна кількісне вираження регіональних особливостей в сформованій системі не дозволяє зробити досить повних обґрунтованих висновків про їх вплив на показники роботи підприємств сфери послуг. На заваді стають, перш за все, особливості сформованого адміністративного поділу, які ведуть до істотних відмінностей масштабів народного господарства окремих економічних регіонів.
Останнім часом постійно з’являються нові види послуг:
- Ділові (професійні) послуги (торгівля нерухомістю, розміщення тимчасово вільних коштів, інформаційні, маркетингові та рекламні послуги, складання бухгалтерських балансів і звітів);
- Послуги з виховання та навчання дітей (гувернантки, приватні сади і школи);
- Послуги з догляду за тваринами (їх лікування, годування, прогулянка і тимчасове утримання);
- Інші різноманітні види послуг, в яких з’являється потреба в суспільстві.
Загальновизнано, що критерій — ознака, на підставі якого проводиться оцінка, визначення або класифікація чого-небудь, мірило оцінки. Розрізняють також критерій оптимальності — кількісний або порядковий показник, що виражає граничну міру економічного ефекту прийнятого рішення для порівняльної оцінки можливих рішень. Виділимо наступні загальні критерії, що дозволяють оцінити регіональний споживчий ринок:
- Економічний;
- Демографічний;
- Техніко-технологічний;
- Ресурсний;
- Критерій обсягу попиту на послуги.
Кожен із запропонованих критеріїв дозволяє оцінити ступінь формування ринку споживчих послуг.
Одним з найважливіших є економічний критерій. Деякі послуги стали джерелом додаткових доходів для виробників або дистриб’юторів таких продуктів, як автомобілі локомотиви, комп’ютери. «Треті постачальники» спеціалізувалися у вузькій ринковій ніші, могли отримувати суттєві прибутки за рахунок надання послуг, які фірми-виробники або «прогледіли», або у них не виявилося фахівців, здатних забезпечити надання таких послуг.
У ринковій економіці послуги є повноправним об’єктом купівлі-продажу, тому показники по даній сфері включаються в основні показники економічного розвитку країни, а саме:
- Загальний регіональний дохід є вартість товарів і послуг (кінцевих), тобто спожитих населенням, в ринкових цінах, а також державні закупівлі, капітальні вкладення, сальдо платіжного балансу в регіоні;
- Регіональний дохід є загальний регіональний дохід за вирахуванням амортизації;
- Сукупний суспільний продукт, а також матеріальні витрати на виробництво товарів і послуг.
Особливо важлива роль послуг в економіці регіону обумовлена наступними факторами:
- Високою прибутковістю послуг;
- Відносно невисокою матеріаломісткістю, що збільшує обсяг доданої вартості;
- Коротким періодом отримання плати за виконання послуги.
Надзвичайно важливим є для оцінки регіонального споживчого ринку техніко-технологічний критерій. Ключовим фактором, який зумовив динамічне зростання сфери послуг, з’явився технологічний прогрес, результатом якого стало створення нових областей сервісу, що забезпечили додатковий приплив робочої сили і капіталів.
Нові технології радикально змінюють методи ведення бізнесу в організаціях, що займаються обслуговуванням споживачів. Одним з таких потужних імпульсів сьогодні є інтеграція комп’ютерної техніки і засобів телекомунікації. Створення національних (або навіть глобальних) електронних систем обслуговування, включаючи Всесвітню мережу перетворює характер і масштаби діяльності фінансових компаній, банків та інших сервісних організацій.
Технологічний прогрес впливає і на багато інших видів обслуговування — від повітряних перевезень до роздрібної торгівлі. Створення нових або вдосконалених систем сервісу дозволяє здійснювати реінжиніринг таких операцій, як прийом замовлень, здійснення платежів, замінювати монотонну роботу машинами і більшою мірою залучати споживачів в діяльність компанії шляхом впровадження систем самообслуговування.
Яскравим прикладом тут може служити автоматизація банківських операцій, таких як прийняття вкладів, погашення кредитів і виплати готівкових коштів. Впровадження банківських автоматів дозволяє обслуговувати клієнтів цілодобово в місцях, де використання персоналу практично неможливо.
Важливо приділити увагу не тільки критеріям, які впливають на формування регіонального ринку послуг, але і критеріями оцінки розвитку сучасних підприємств в сфері послуг.
Формування різного роду об’єднань підприємств і їх спільна діяльність неминуче ставлять питання оцінки ефективності цих утворень. Найчастіше для оцінки економічної ефективності використовується показник чистого приведеного доходу.
В сучасних умовах ринкового функціонування та специфіки галузевих груп послуг не сформувалася уніфікована система показників. Кожна компанія цілком самостійно визначає для себе таку систему. В економічному середовищі склався набір вимог, яким повинні задовольняти показники господарської діяльності, серед них потрібно назвати наступні:
- Системність;
- Взаємодоповнюваність;
- Об’єктивність;
- Можливість вираження абсолютними, відносними, питомими величинами;
- Ретроспективність;
- Можливість порівняння, обліку, аналізу.
Формування системи показників має здійснюватися на основі різноманітних обґрунтувань з використанням достатнього і якісного обсягу інформації та розрахунків, що характеризують різні організаційні економічні, соціальні, технічні, управлінські аспекти життєдіяльності компаній і тим більше — інтеграційних структур.
Найважливіша характеристика організаційно-економічної інтеграції — фінансовий стан її учасників і нової форми господарювання в цілому. Воно визначає конкурентоспроможність об’єднання (партнерства), його потенціал в діловому співробітництві, дозволяє оцінити, в якій мірі гарантовані економічні інтереси формування, його учасників і партнерів по бізнесу.
Головним завданням оцінки фінансового стану об’єднання компаній є зниження невизначеності, пов’язаної з прийняттям стратегічних організаційних та економічних рішень. При такому підході фінансовий аналіз може використовуватися як спосіб прогнозування.
У загальній теорії і практиці фінансового прогнозування зазвичай виділяють три групи методів прогнозування:
- Методи експертних оцінок;
- Стохастичні методи;
- Детерміновані методи.
Основними критеріями при цьому повинні служити точність прогнозу і повнота представлення майбутнього фінансового стану тієї чи іншої організаційної форми господарювання.
З точки зору забезпечення повноти найкращими визнаються методи, що дозволяють побудувати прогнозні моделі. Точність прогнозу — критерій більш жорсткий і конкретний, що вимагає для його досягнення обліку багатьох чинників. Головним елементом в будь-якої моделі прогнозування є тренд чи лінія основної тенденції зміни ряду. У більшості моделей передбачається, що тренд є лінійним, але таке припущення не завжди закономірно і може негативно вплинути на точність прогнозу. На точність прогнозу також впливає використовуваний метод відділення від тренду сезонних коливань (додавання або множення).
Очевидно, що поліпшення і стійкість фінансового становища інтеграційної структури виступають найважливішими критеріями того чи іншого об’єднання підприємств.
Підвищення рівня конкурентоспроможності, фінансового стану, організаційно-управлінської взаємодії і інших чинників ефективного функціонування сучасних інтеграційних компаній в сфері послуг багато в чому обумовлюється внутрішніми відносинами центральної (головний) структури з іншими учасниками.
Виходячи з цього, приватними внутрішньо корпоративними критеріями підвищення ефективності спільної діяльності сервісних компаній можуть служити:
- Зменшення управлінських витрат;
- Прискорення оборотності матеріальних і фінансових коштів, що зменшує потребу в кредитах для поповнення оборотних коштів і забезпечує економію на виплаті банківських відсотків;
- Раціоналізація процесів спеціалізації, концентрації, кооперування, комбінування, диверсифікації послуг;
- Оптимізація інвестиційних ресурсів, оновлення основних фондів;
- Зростання стимулювання, задоволеності і зацікавленості персоналу у праці;
- Підвищення творчого потенціалу кадрового складу;
- Залучення нових споживачів, розширення клієнтської бази.
Ефективність інтеграційної форми діяльності в сфері послуг визначається за наступними критеріями:
- Зростання обсягів реалізації послуг (затребуваних споживачами, а значить — досить конкурентоспроможних);
- Зростання обсягів експорту послуг (послуг визнаних, гідних, що користуються попитом на зовнішньому ринку);
- Поліпшення фінансових результатів діяльності (рентабельності, прибутковості, податкових платежів, інвестиційних можливостей);
- Формування сучасного кваліфікованого менеджменту (підприємницький настрій, знання, професіоналізм, наявність управлінської команди);
- Внесок в соціально-економічний розвиток територій (регіонів, міст, районів).
Найбільш об’єктивним критерієм зростання рівня обслуговування в будь-якій сервісній компанії виступає збереження і розширення кола користувачів послуг. Це, в свою чергу, формує базу збільшення обсягів реалізації послуг і приросту прибутку. Останній фактор є фінансовою основою подальшого розвитку як кожної сервісної компанії, так і сфери послуг регіону в цілому.
Синергетичний ефект інтеграційних форм господарювання в сфері послуг складається за допомогою злиття і накладення складної сукупності факторів, дій і зусиль. Цей ефект можна оцінювати за допомогою декількох груп критеріїв, які характеризують різні сторони, виразних змін до практичної діяльності сучасних утворень. Найбільш важливе значення мають такі групи критеріїв:
- Організаційно-управлінські: міцність і надійність внутрішніх і зовнішніх зв’язків організаційної форми; гнучкість і адаптивність організаційної структури управління; масштаби діяльності; наявність кваліфікованого менеджменту та системи стратегічного управління; формування системи управління знаннями та інноваційною діяльністю; розробка стратегії диверсифікації послуг і форм обслуговування, підвищення якості сервісу; компетентність і оперативність прийняття рішень;
- Економічні: динаміка обсягів реалізації за видами послуг; зростання частки на ринку; зниження витрат; показники собівартості, рентабельності, прибутку;
- Фінансові: платоспроможність; кредиторська і дебіторська заборгованості; рівень податкових платежів; коефіцієнти фінансової стійкості, ліквідності, забезпеченості власними коштами, оборотності коштів; зростання ринкової вартості (капіталізації) компанії; фінансові ризики;
- Соціальні: активність, творчість, радість і зацікавленість персоналу; зростання кваліфікації персоналу; соціальна забезпеченість і захист працівників; стимулювання і розвиток мотивації колективу та ін.
Разом з тим загальна оцінка підвищення рівня розвитку сучасної форми господарювання в сфері послуг може бути дана на основі наступних критеріїв:
- Стійке зростання числа споживачів (клієнтів, замовників, покупців);
- Оптимізація прибутку;
- Висока мотивація і стабільність колективу;
- Динамічне збільшення інновацій.
Все це є результатом підвищення конкурентоспроможності сервісної компанії і в той же час її причиною і наслідком.
Наступна сторінка
Автор: Ульяна Іванова