Розвиток креативної економіки в Україні

Україна має різноманітну промислову та сільськогосподарську економіку, багату природними ресурсами та корисними копалинами, що разом з висококваліфікованою робочою силою допомогло забезпечити міцну основу для надійного майбутнього прогресу. Тим не менш, перебуваючи під постійним зовнішнім тиском, країна шукає нові шляхи зростання та продуктивності праці, одночасно керуючи ресурсами. Вона повинна реагувати на зовнішні впливи, які можуть змінити форму економіки. З іншого боку, в Україні живе динамічна та самобутня корінна культура та люди різних національностей. Багатий культурними традиціями та історичними подіями міжнародного значення, вона залишається центром збереження національної самобутності та унікальності, а також носієм творчих ідей, притаманних українському народові.

Для свого подальшого розвитку Україна має резерви у творчості своєї робочої сили та галузей, на які вона може покластися. Її стійкі сильні сторони полягають у культурних та творчих здібностях людей, бізнесу та громад. Колективно вони забезпечують країні міцні культурні основи, а також натхнення, інновації та спритність для підтримки майбутнього економічного зростання та життєздатності.

Отже, існує великий потенціал для розвитку не тільки самих креативних галузей, але й творчих проектів в інших галузях економіки. Крім того, маючи на увазі географічну близькість України до країн Західної Європи, де розвиваються креативні галузі, можна також застосувати їхній досвід у цій галузі.На жаль, розвиток експортно орієнтованої економіки в Україні не підтримує творчих ініціатив. Творчі галузі тут — це тип соціокультурної практики з інтегруючою творчою складовою, яка часто межує з експериментом, інноваціями, а отже, не завжди переслідує комерційні цілі. Україна є відносно ізольованим і малим ринком порівняно з ринками Європи, Північної Америки чи Австралії, а вплив творчого сектора на економіку найменший (рис.1).

Внесок креативних індустрій у ВВП та зайнятість

На рисунку 1 показано, що внесок креативних галузей у ВВП є найвищим у США — 11% та Австралії — 10%. Внесок творчого сектору у зайнятість найбільший у Нідерландах — 8,2% і знову в Австралії — 8%. В Україні вклад креативних галузей у ВВП становить 3,47%, тоді як внесок у зайнятість становить лише 1,9%.

Україна знаходиться на третьому кварталі, що означає включення України до однієї групи з Болгарією та Латвією, з нижчим рівнем внеску у ВВП та зайнятості, ніж середній показник. Така ситуація була створена за таких обставин: відсутність національної рамкової політики, яка регулює розвиток креативних галузей; невизначене позиціонування творчого сектора на внутрішніх та світових ринках; неточне використання українських традицій та культурної спадщини в процесі творчого виробництва.

На жаль, зайнятість українців у креативних галузях є незначною, незважаючи на те, що людські ресурси є одним із п’яти рушійних факторів (поряд із суспільною організацією та цінностями, управлінням культурними цінностями, технологічним та інфраструктурним розвитком, політичним середовищем) для розвитку креативних галузей. Будучи нетиповим за своєю суттю та представляючи «передумову» завтрашнього ринку праці, це не лише важливе джерело нових робочих місць, життєво важливе значення для місцевого та регіонального розвитку, але й нова модель попиту на ринку праці.

Вплив креативних галузей на міжнародну торгівлю України було проаналізовано за допомогою десяти основних показників, які демонструють тенденцію (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив креативних індустрій на міжнародну торгівлю України (млн. дол. США)

Зовнішня торгівля творчою продукцією зазнала більш високих темпів зростання, ніж загальна зовнішня торгівля, 18,8% та 0,5% темпів зростання відповідно протягом п’яти років. Темпи зростання експорту креативної продукції вищі ніж у шість разів порівняно зі темпами зростання імпорту творчої продукції за період з 2015 по 2019 рік (експорт збільшився на 42,7%, а імпорт — лише на 7,1%). Творчі індустрії позитивно вплинули на торговельний баланс країни, оскільки дефіцит України в торгівлі творчими виробами знизився на 72,7%, що призвело до зниження загального торгового балансу України на 6%.

Показники експорту та імпорту показують, що Україна зосереджує свої зусилля здебільшого у сферах дизайну (75,8% загального експорту порівняно зі світовим показником 60,1%), видавничої справи (15,2% загального експорту порівняно зі світовим показником 8,1%) та ремесла ( 6,1% від загального експорту порівняно зі світовим показником 7,2%). Ці експортні групи товарів представляли найвищу цінність у 2019 році. Найбільше імпортної продукції також належить до галузі дизайну — 64,5% від загального обсягу імпорту порівняно зі світовим показником 59,1%, видавничої — 12,1% від загального обсягу імпорту порівняно зі світовим показником 8,8%, та ремесла — 10,7% від загального обсягу імпорту порівняно зі світовим показником 6,4%.

Така ситуація є свідком недостатнього розвитку творчого сектору в Україні, оскільки експорт та імпорт стосуються одних і тих самих груп продукції. Структурний дисбаланс є наслідком відсутності аудіовізуальних товарів (кіно, телебачення та радіо), мистецтва, виконавського мистецтва та нових засобів масової інформації. Відсутність нових медіа продуктів зумовлена двома основними факторами: питаннями у сфері забезпечення прав інтелектуальної власності, особливо в інтернеті, та проблемами національного інтелектуального потенціалу, якими користуються переважно іноземні ІТ-компанії, особливо ті, що знаходяться за межами України. Цікаво, що Україна імпортує більше ремісничої продукції, ніж експорт, тоді як країна славиться завдяки своїй народній культурі.

Це означає, що Україна швидко інтегрується у світову економічну систему, а її внутрішнє ринкове середовище відповідає світовим тенденціям. Експорт творчих товарів в Україні є менш диверсифікованим та спрямований переважно на країни з перехідною економікою, що свідчить про те, що творчі товари та послуги не є конкурентоспроможними на міжнародному рівні та / або маркетингова політика на зовнішньому ринку недостатньо розвинена. З цієї причини Україні слід вжити заходів і в напрямку активізації співпраці з передовими економіками.

Особливістю національного творчого сектору є те, що поряд з комерційними товарами та послугами продається велика кількість творчих ідей, спрямованих більше на задоволення духовних цінностей людини, ніж на отримання прибутку. Як було доведено вище, креативні індустрії відкривають нові шанси розвитку для країн та їх міст. Основна увага приділяється різноманітним творчим середовищам, де творчі індустрії та мистецькі дії унікально концентруються та формують міські середовища. Нині такі середовища створюються в Україні. У країні реалізовано багато творчих проектів, серед яких:

1. Творчий квартал — це величезний інноваційний центр з багатьма послугами, заснованими на філософії креативного підприємництва, що знаходиться у Львові;
2. Арт-кластер «Фабрика варення», який є промисловим напрямком для творчих рішень та ідей, для різних подій сучасного мистецтва (Львів);
3. Концепція пожвавлення для заводу «Промприлад», яка допомагає перетворити його на центр творчості та знань (Івано-Франківськ);
4. Картування культурних та творчих ініціатив з метою створення творчого кластеру (Рівне);
5. Арт-завод «Платформа» — це творчий кластер, простір можливостей, який об’єднує людей, ідеї та роботу. Це центр освіти, музики, дизайну та ІТ-індустрії (Київ);
6. АйХаб — мережа центрів інновацій та підприємництва, яка забезпечує доступ до освіти, громади, інвесторів та простір для роботи IT-компаній Східної Європи (Київ, Львів, Вінниця, Чернігів).

Примітно, що творчі галузі потребують розвиненої інфраструктури та інвестицій. Дуже важливо зробити початкову інвестицію, оскільки творчий бізнес небезпечний, він починає щось невідоме. Усі вищезазначені проекти є іноземними інвестиціями: Creative Quarter створюється у співпраці з іноземними компаніями, такими як Intel, Cisco, Microsoft, Hewlett-Packard, Ericsson, Schneider Electric, MasterCard, Jam Factory фінансується австрійським інвестором Харальдом Біндером; в Арт-завод «Платформа» інвестує Офер Керстнер з Ізраїлю; iHUB розвивається завдяки Фонду Seed Forum Norway. Іноземні інвестори є бізнес-ангелами для цих стартапів, оскільки вони підтримують та допомагають їм розвиватися. Українські компанії, на жаль, менш захоплені творчістю і поки не готові інвестувати в творчі проекти.

Муніципалітети не стурбовані великими творчими просторами, оскільки міста переживають процес децентралізації, який зараз відбувається в Україні. Це може призвести до конкуренції творчих ініціатив, які стимулюватимуть інновації та ноу-хау. Однак можна також очікувати меншої соціальної чутливості. Цілком можливо, що деякі політики, підприємці чи топ-менеджери обмежать появу нових кластерів та хабів. Нав’язливість корпоративних інтересів може стримувати розвиток креативної економіки в соціально значущих масштабах.

Вимірювання креативності — це, безперечно, необхідне завдання, яке слід виконувати всебічно та повно. На жаль, в Україні немає жодних установ чи організацій, які б займалися цим питанням. Відповідно, немає жодних звітів чи повних описів, що стосуються творчого сектору, які можуть бути використані як основа для подальших досліджень.

З цього приводу ми на початку розглядали Індекс глобальної творчості (ІСТ), обчислений Інститутом процвітання Мартіна. GCI надає інформацію щодо рівня розвитку технології, таланту та толерантності, тих вимірів, які, на думку Інституту процвітання Мартіна, відповідають за творчість.

Глобальний індекс творчості України в 2015 році становив 0,518,  що робить нашу країну 45-ю серед 139 економік світу (Табл. 2)

Таблиця 2

Рейтинг України за глобальним індексом творчості

Аналізуючи позицію України, що класифікується за кожним із трьох індексів ІСТ, ми можемо стверджувати, що творчість в основному виходить від високоосвічених людей та з частки працівників творчого класу. Хороші результати також показують технології. Третій індекс ІСТ, представлений ставленням як до расових, так і до етнічних меншин на 98 місці, до ЛГБТ на 105 місці.

Для підтвердження або спростування цих даних ми використали кількісний та якісний аналіз з урахуванням основних соціальних, економічних та культурних аспектів. Однак диференціювати кількісні та якісні параметри важко, оскільки якісні параметри можуть мати кількісні ознаки, тоді як кількісні параметри можуть бути якісними.

Набір факторів та передумов, які впливають на творчий сектор ми узагальнили і згрупували у список, який включає:

Стан економіки: економічне зростання. Україна залишається історично низькою в економічному аспекті, що підтверджує переконання, що економіка України повільно відновлюється. Перед країною стикаються особливо важкі рішення щодо управління економікою із складними соціальними та політичними наслідками. Незважаючи на те, що українські лідери сперечаються і з тим, як вирішити найближчі виклики, існує визнання, що в довгостроковій перспективі більш стійкий шлях зростання потребує вдосконалення та прогресу. За підсумками 2018 року інвестиційні потоки в Україну продовжували падати з 2011 року, споживчі витрати продовжують зростати, а в структурі сучасного виробництва переважає важка промисловість та сільське господарство. Досить складна економічна ситуація характеризується економічною стагнацією, про що свідчить Індекс глобальної конкурентоспроможності, який вимірює національну конкурентоспроможність. У рейтингах 2015–2016 років конкурентоспроможність України впала ще на шість позицій порівняно з рейтингами 2012–2013 років та посіла 79 місце серед понад 140 країн (Всесвітній економічний форум, 2012, 2015). У світлі цих невизначених наслідків розвиток творчого сектору може стати одним із стратегічних інструментів для стабілізації економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності та забезпечення зростання процвітання населення.

Людські ресурси залежать насамперед від чисельності населення країни. На жаль, зменшення чисельності населення є постійним в Україні: воно зменшилося з 51,9 млн. У 1991 р. До 41.9 млн. у 2020 р. Це спричинено демографічною кризою (негативний природний приріст населення та зменшення чисельності працездатного віку, що становило 50% від загальної кількості населення), а також інтенсивними міграційними процесами (2-3 мільйони українців проживають за кордоном).

Ринок праці, на який сильно впливає економічний спад. Як свідчить статистика, рівень зайнятості у вересні 2019 року впав до 56,5% з 56,9% у вересні 2018 року. Більше того, безробіття у жінок вище (в 1,2 рази), ніж у чоловіків. Рівень безробіття серед молоді до 25 років становив 22,8%. Галузі з найбільшою концентрацією зайнятості включають сільське господарство, лісове господарство та рибальство. Менше людей працює у галузі мистецтва, науки та телекомунікацій. Ті, хто займається творчим сектором, зазвичай співпрацюють у малих групах, а не позиціонують себе як важливих гравців в економіці, щоб мотивувати владу та власників ресурсів. Хоча в Україні є багато творчих людей (частка творчих класів у 2015 році становила 29,75%), якісні кадрові ресурси незначні.