Васальна держава є поняттям, що використовується в історичному контексті, особливо коли розглядаються середньовічні та феодальні системи управління. Васальна держава визначається як незалежна політична одиниця, яка знаходиться у залежності від більш потужної держави, відомої як сюзерен. Васал (правитель) приймає вассальний статус і зобов’язується до вірності та послуху сюзерену.
У васальній системі васали зазвичай отримували від сюзерена землі, феоди або інші ресурси, а також певні привілеї та захист у обмін на свою вірність і службу. Вони могли вести свою внутрішню політику і юрисдикцію, але залежали від сюзерена у зовнішніх справах та військових зобов’язаннях. Васали також були зобов’язані надавати поради та підтримку сюзерену, якщо той цього вимагав.
Васальні відносини були основними принципами організації феодальної системи в середньовічній Європі, де великі сюзеренські держави мали велику кількість васалів. Ця система забезпечувала політичну стабільність і залежність між державами, хоча вона також може призводити до конфліктів та протиріч у васальних відносинах.