Освіченість суспільства стає сьогодні не тільки найважливішим фактором технологічного і соціально-економічного розвитку будь-якої країни, а й умовою виживання цивілізації, подолання її глобальної екологічної і духовної кризи. У XXI столітті, коли людство переходить в інформаційну стадію свого розвитку, освіта повинна стати безперервним процесом, найважливішою частиною життя кожної людини, що забезпечує їй можливість орієнтуватися в безмежному океані інформації, адаптуватися до безперервних технологічних інновацій.
Однак головна вимога до сучасної освіти — вона повинна стати гуманістичною , розглядати людину як основну цінність, бути спрямованою на розвиток особистості, її індивідуальної, соціальної та професійної культури. При такому підході будь-які форми, методи, технології освіти є не самоціллю, а розглядаються в контексті однієї з основних завдань освіти — забезпечення максимально сприятливих умов для саморозвитку особистості. В результаті освіта виявляється акцентованою на те, щоб допомогти людині усвідомити і збагатити своє «Я», знайти своє місце і визначити соціальну роль у відносинах із зовнішнім світом, активізувати особистісне само творення. Моральна, духовно багата, гармонійно розвинена особистість, здатна здійснювати постійний активний саморозвиток, є тим орієнтиром, метою, на досягнення якої повинні бути спрямовані всі зусилля педагогіки, культурології як наук і області практичної діяльності.
Сьогоднішнє світове цивілізоване співтовариство багато в чому базується на інформаційних технологіях. Під впливом процесу інформатизації складається нова структура — інформаційне суспільство. Інформаційна культура стає частиною повсякденного життя. Активне впровадження технологій інформатизації сучасного суспільства не могло не торкнутися і системи освіти. Забезпечення сфери освіти теорією і практикою розробки та використання креативних технологій є одним з найважливіших засобів реалізації нової державної освітньої парадигми, спрямованої на створення максимально сприятливих умов для саморозвитку особистості.
Однак, як показує досвід, застосування інформаційних технологій на емпіричному рівні не призводить до суттєвого підвищення ефективності освітнього процесу. Доцільним є проектування такого освітнього середовища, яке ґрунтується на широкому використанні інформаційних технологій, забезпечувало б процеси гуманізації освіти, підвищення його креативності, створювало б умови, максимально сприятливі для саморозвитку особистості. Необхідний культурно-педагогічний підхід до розробки та впровадження креативних освітніх технологій.
Дослідження креативних технологій в освітньому та культурному процесі найчастіше розглядається такими науками: філософія, культурологія, психологія, соціологія, педагогіка, теорія педагогічного проектування, інформатика, кібернетика, теорія систем, ергономіка.
Важливими для дослідження є філософський базис, який обґрунтовує процес становлення і розвитку особистості в суспільстві, який визначає роль освіти в людському житті, що досліджує природу творчості, розглядає людину в її цілісності як носія духовності, творця і творця, що володіє активним початком, стрімке зростання наукового знання, що створює своєрідну «ноосферу» [6].
Психологічний базис роботи складають наукові дослідження, що описують механізми процесів творчості і розвитку особистості в освітньому середовищі, що розглядають питання взаємозв’язку навчання і розвитку, розкривають природу творчих здібностей людини і вивчають можливості створення середовища для їх «культивування та вирощування». Важливими в даній області є ідеї: про взаємозв’язок навчання і розвитку, про необхідність постійної опори на «зону найближчого розвитку» учня [7].
Також важливими є ідеї: про доцільність розвитку креативної педагогіки як особливої галузі педагогічного знання, що вивчає питання організації процесів становлення і розвитку творчих здібностей учнів, про необхідність педагогічного забезпечення розвитку творчих здібностей учнів (А.В. Долматов, М.М. Зіновкіна, Д.В. Чернілевський, Е.Н. Шиянов).
Соціально-педагогічне проектування представлено в сучасних дослідженнях в різних аспектах: від проектування регіональних освітніх систем до проектування окремих складових педагогічного процесу. У роботах по даній темі особливо важливими є ідеї про те, що проектування забезпечує можливість звести всі компоненти освітнього середовища в єдину, цілісну і несуперечливу систему, якою можна керувати, і передбачати наслідки прийнятих педагогічних рішень (К.А. Англін, В.П. Беспалько, Е.С. Заїр-Бек, Н.Д. Нікандров, В. Є. Радіонов, А.П. Тряпіціна, В.З. Юсупов); про доцільність перенесення уваги сучасного викладача з процесу «трансляції знань» на процес проектування умов для саморозвитку особистості, про необхідність спеціальної підготовки викладачів до проектної діяльності (B.C. Безрукова, В.М. Монахов, М. Н. Невзоров).
Аналіз науково-педагогічних праць з питань розробки та використання інформаційних освітніх технологій показує, що інформатизація освіти є ефективною далеко не завжди. Успіх в даному напрямку можна здійснити тільки в тому випадку, якщо використаний культурно-педагогічний підхід на всіх стадіях: починаючи з питань проектування інформаційних освітніх технологій і закінчуючи їх сертифікацією, впровадженням і методичним забезпеченням. Дані ідеї відображені в працях Н.В. Апатова, Я.А. Ваграменко, В.А. Ізвозчікова, Є.І. Машбіц, А.Н. Печникова, І.В. Роберт, В.І. Солдаткина, А.В. Хутірського, В.Ф. Шолоховіч.
На інформаційній стадії розвитку людської цивілізації важливого значення набуває розвиток інформаційної та креативної культури суб’єктів освіти. Інформаційно культурним вважається та людина, яка не тільки досконало володіє інформаційними технологіями, але в стані визначати свої потреби в інформації, шукати її, оцінювати і ефективно використовувати, здатний до постійного саморозвитку протягом усього професійного життя.
Аналіз філософських, культурних і психолого-педагогічних джерел дає підстави для висновку про те, що в сучасній науці створена теоретична база, сформульований круг ідей, положень, підходів до проектування креативного освітнього середовища, що забезпечує саморозвиток особистості. Розроблено також широке коло питань, пов’язаних зі створенням і застосуванням інформаційних та креативних технологій в освіті.
Разом з тим звернення до філософських, культурних і психолого-педагогічних праць показало, що питання проектування креативного освітнього середовища на основі інформаційних технологій, які забезпечують розвиток творчих здібностей учнів, досліджено недостатньо. Недостатньо розробленою є також область обґрунтування і розробки самих креативних технологій для освітнього процесу з урахуванням останніх досягнень педагогіки, культурології і психології. Існує ряд різнопланових, часто суперечливих поглядів на зміст поняття «креативна культура особистості», особливості її становлення та розвитку в освітньому середовищі.
Зазначені обставини підкреслюють нагальну потребу глибшого вивчення даної наукової області з нових теоретико-методологічних позицій з урахуванням виявлених протиріч між:
— необхідністю забезпечення найбільш повного прояву і розвитку креативності кожного учня і директивної системи освіти, орієнтацією на єдині для всіх державні стандарти;
— потребами суспільства в ініціативних, творчо мислячих, швидко адаптаційних до змін кадрах і репродуктивним характером освітнього процесу в багатьох школах;
— інформаційною стадією розвитку цивілізації і недостатньою креативною культурою більшості випускників шкіл;
— системним характером освітнього процесу і розрізненими, недостатньо методологічно, організаційно обґрунтованими спробами розробки та впровадження креативних технологій в практику школи.
Зазначені протиріччя вказують напрямок наукового пошуку і дозволяють сформулювати проблему даного дослідження: яким чином створити освітнє середовище, що забезпечує розвиток креативності учнів, на основі широкого використання креативних технологій?
Використання креативних технологій в освітній та культурній діяльності зможе ефективно забезпечити процес саморозвитку особистості, якщо:
- Використання креативних освітніх технологій буде здійснюватися в рамках спроектованого креативного освітнього та культурного середовища, яке володіє полі варіантністю, потенційної невичерпністю, що надає можливості кожному студенту максимально розвинути і реалізувати свої творчі здібності, яке виступає як засіб значущої багатофакторної детермінації саморозвитку учня;
- Буде приділено особливу увагу становленню та розвитку креативної культури кожного учня, що відображає ступінь підготовленості людини до само детермінації, саморозвитку, самореалізації в умовах сучасного інформаційного суспільства і дозволяє значно збільшити рівень свободи і активності суб’єктів освіти;
Використання креативних технологій в освіти забезпечує сприятливі умови для саморозвитку особистості тільки в тому випадку, якщо вона охоплює не окремі дисципліни або форми проведення занять, а здійснюється в рамках креативного освітнього середовища. Креативне освітнє середовище надає можливість кожному учню не тільки розвинути вихідний творчий потенціал, а й спонукає потреба в подальшому самопізнанні, творчому саморозвитку, допомагає становленню у людини об’єктивної самооцінки, розвитку здатності до саморефлексії. Оскільки в епіцентрі проектованого креативного освітнього середовища представлений образ того, хто навчається в динаміці його розвитку, то в якості критеріїв функціонування освітнього середовища доцільно використовувати якості особистості того, хто навчається, що формуються в ході саморозвитку в даному середовищі. Таким чином, креативна освітнє середовище є багатовимірним само організованим, цілісним, призначеним для створення умов, що сприяють розвитку творчих здібностей учнів, а також забезпечує їх самореалізацію і особистісний ріст.
Важливим фактором ефективного використання креативних технологій в освіті є створення умов для цілеспрямованого, теоретично обґрунтованого розвитку креативної культури як невід’ємної складової загальної культури особистості, що відбиває ступінь підготовленості людини до само детермінації, саморозвитку, самореалізації в умовах сучасного інформаційного суспільства. Становлення і розвиток креативної культури особистості в проектованому освітньому середовищі школи може бути забезпечено шляхом збільшення ступеня свободи і активності суб’єктів освіти, що дозволяє їм свідомо і цілеспрямовано використовувати креативні технології в контексті інших освітніх завдань як потужний інструмент і один з вирішальних чинників, який забезпечує саморозвиток особистості.
Автор: УЛЬЯНА ІВАНОВА