Формування креативності в системі позашкільної освіти потребує проектування креативного освітнього середовища школи на основі креативних технологій, основна суть якої полягає в тому, що креативне освітнє середовище представлене як багатовимірна індивідуалізована само організована цілісність, призначена для створення умов, які максимально сприятимуть розвитку творчих здібностей учнів, а також забезпечуватимуть їх самореалізацію і особистісний ріст. Тому освітнє середовище виступає як засіб значущої багатофакторної детермінації саморозвитку учня. Креативне освітнє середовище забезпечує всебічне проведення процесу формування креативності в школі при соціальному вимірі кожного кроку проекту з метою забезпечення саморозвитку особистості.
В епіцентрі проектованого освітнього середовища знаходиться динаміка розвитку. Тому в якості критеріїв функціонування освітнього середовища використані якості особистості того, хто навчається, що формуються в ході саморозвитку в даному середовищі.
Виділяють наступні базові складові особистісної зрілості: ціннісні, відповідальність, саморозвиток, диспозиційна терпимість, внутрішня єдність, цілісність.
Різноманіття критеріїв оцінки ефективності креативного освітнього середовища може викликати труднощі з реалізацією оціночної функції на практиці. Тому, незважаючи на всю глибину, багатокомпонентності і невичерпності особистості, рекомендується використання одного інтегрального критерію ефективності — рівня особистої зорієнтованості креативного освітнього середовища, ступеня забезпечення умов для саморозвитку і самореалізації особистості.
Основні напрямки створення креативного середовища: технічні, інформаційні, інноваційні, програмні.
Рішення проблеми внутрішніх і міждисциплінарних зв’язків на інваріантну основу, дозволяє створити навчально-методичні інтегровані комплекси, що забезпечують єдину методологічну та понятійну основу креативних освітніх процесів. Перехід від простої передачі інформації при вивченні фактів, явищ і законів кожної окремої навчальної дисципліни до узагальнення і систематизації матеріалу на основі принципу інваріантності дозволяє домогтися якісних змін змісту освіти, пов’язаного з послідовним підвищенням використовуваних рангів і рівнів узагальнення, систематизації, методологічного аналізу і синтезу навчального матеріалу.
Принцип міждисциплінарної інтеграції на інваріантної основі виступає в креативному освітньому середовищі як основний механізм оптимізації структури моделі знань і системи дисциплін, що перетворює всю систему підготовки в теоретико-методологічний, технологічний і методичний засіб побудови моделей професійної діяльності в школі.
Аналіз і систематизація існуючих психологічних теорій, педагогічних концепцій і апарату теорії розв’язання винахідницьких завдань дозволяє вибрати педагогічні та культурні основи для забезпечення креативності проектованого креативного освітнього середовища.
Розвиток креативності можливий лише в спеціально організованому середовищі, системо утворюючим фактором побудови якого є гуманізація освіти. У повсякденному житті відбувається придушення креативних властивостей індивідуума. Для того щоб креативність розвивалася як глибинне (особистісне), а не тільки поведінкова (ситуативна) властивість, розвиток має відбуватися під впливом умов середовища при постійній активності особистості, на основі її саморозвитку. Креативне освітнє середовище є особистісним простором, індивідуальним для кожного учня, гнучко реагує на його запити, прагнення, потреби, які спираються на його систему цінностей, мотивів і володіє здатністю до самоорганізації. Для реалізації в навчальному процесі школи концепції розвитку творчої особистості потрібна істотна перебудова сформованої педагогічної системи, проведення цілого ряду робіт по розробці конкретних освітніх технологій для кожної дисципліни, створення принципово нової методичної бази, введення нових методів і організаційних форм освіти.
Мотивація учнів, тісно пов’язана з системою потреб і ціннісних установок кожного індивідуума, забезпечуючи глибоку внутрішню зацікавленість кожної особи у своєму саморозвитку, стає однією з ключових чинників, що визначають ефективність проектованого креативного освітнього середовища. Інформаційні технології вже самі по собі виступають досить сильним фактором підвищення мотивації освіти. Однак початкові умови роботи з навчальною програмою завжди характеризуються різними мотиваційними векторами суб’єктів освіти. Отже, початковий етап роботи програми повинен бути спрямований на приведення мотиваційних векторів в один напрямок. Для цієї мети структура мотиваційної сфери конкретної особистості повинна бути ретельно досліджена. Освітнє середовище має забезпечувати створення і підтримку стійкої внутрішньої освітньої мотивації, що виходить із глибинних потреб самої особистості, яка відповідає її інтересами, ідеалами, ціннісними установками і тому носить стійкий, тривалий характер.
Від того, наскільки правильно, точно і в той же час об’єктивно будуть задані освітні цілі, залежить успіх всього процесу саморозвитку особистості. Найближчими цілями освіти повинні бути розкріпачення особистості того, хто навчається, створення умов для набуття ним психологічного комфорту і розвитку конкретних здібностей, оволодіння учнем узагальненими видами діяльності, які є сходинками його саморозвитку, і дозволяють вирішувати безліч приватних задач в різних галузях. Креативні навчальні та культурні цілі розробляються, виходячи з необхідності виховання не тільки грамотного, висококласного фахівця, але, перш за все, гармонійної високоморальної, духовно багатої особистості, яка володіє сучасним креативним світоглядом, високою креативністю, здатної до постійної самоосвіти, саморозвитку, самореалізації, саморефлексії. Якісно креативним є середовище, в якому навчаються не тільки володіти свободою вибору шляхів до досягнення поставленої мети, а й самі беруть активну участь у формуванні системи освітніх цілей, в цілепокладання. Учень навчається можливості самому задавати освітні цілі, спеціальне навчання його цьому мистецтву є найважливішими кроками на шляху до побудови кожною людиною своєї індивідуальної освітньої траєкторії і від неї — до створення освітнього середовища, яке враховує інтереси, мотиви, прагнення особистості, досягнутий рівень її розвитку. Таке освітнє середовище буде по праву називатися особистісно-орієнтованим та забезпечить найбільш сприятливі умови для саморозвитку, самореалізації особистості кожного [20].
Найбільш глобальним і складним завданням в галузі креативних індустрій є представлення змісту освіти в термінах, відповідних індивідуальним баченням світу кожного учня. Склад і структура змісту освіти повинні бути обумовлені забезпеченням або відображенням розвитку особистості учня, відповідати його потребам, рівню його розвитку. При «середньому» підході зміст освіти учню не передається, а «вирощується» у них в ході активної навчальної діяльності: при взаємодії з освітніми об’єктами, міжособистісному спілкуванні, творчості, напруженої розумової роботи. Зміст освіти має бути багаторівневим і різноманітним, в формі структурованого освітнього середовища.
Напрямки та особливості розвитку креативної культури особистості як важливого фактору, що забезпечує ефективність креативного освітнього середовища розробляється на основі інформаційних технологій [12]. Креативна культура представляється як невід’ємна складова загальної культури особистості, що відображає ступінь підготовленості людини до само детермінації, саморозвитку, самореалізації в умовах сучасного інформаційного суспільства. Інформаційна культура характеризується, перш за все, розвиненими здібностями проникнення в суть процесів обробки інформації, що дозволяють людині: здійснювати постановку цілей, завдань; вільно вирішувати різноманітні завдання на комп’ютері; знаходити, зберігати, систематизувати і обробляти необхідну інформацію; широко використовувати моделювання для вивчення різних об’єктів, явищ і проводити аналіз інформаційних моделей; інтерпретувати і аналізувати отримані результати; знаходити рішення в умовах нестачі і надлишку інформації; творчо перетворювати дійсність на основі наявної інформації; передбачати наслідки прийнятих рішень.
При забезпеченні умов для становлення та розвитку креативної культури особистості необхідно зробити особливий акцент на креативній ціннісній, смисловій сфері особистості, що є однією з найважливіших складових креативної культури, тому що саме в ній знаходяться «коріння» всіх вчинків, рішень, дій особистості. Спочатку людина повинна розглядатися як найбільша цінність, центр світобудови.
Креативна, культурна людина повинна внутрішньо прагнути до саморозвитку, до постійного зростання, безперервному творчому пошуку, прояву себе як духовно багатої високоморальної особистості.
Становлення та розвиток креативної культури в проектованому освітньому середовищі навчального закладу середньої освіти є збільшення ступеня свободи і активності суб’єктів освіти, що дозволяє їм свідомо і цілеспрямовано використовувати креативні технології в контексті інших освітніх завдань як потужний інструмент і один з вирішальних чинників, що забезпечують саморозвиток особистості.
Процес розробки креативних освітніх технологій представлений як складовий компонент загальної дослідницької стратегії, яка передбачає вирішення питань теорії та технології проектування в комплексі з дослідженням теорії і технології побудови цілісної освітньої системи. Навчання при такому підході розглядається, перш за все, як управління самостійною пізнавальною діяльністю учнів, яка не обмежує їх свободу, а навпаки, полегшує їм завдання по організації свого саморозвитку. Створення креативних освітніх технологій є об’єктом складного процесу наукоємного проектування з властивими для всякого процесу проектування етапами і обліком всіх стадій життєвого циклу креативних технологій.
Для управління навчальною діяльністю при використанні креативних технологій рекомендовано використання тестового контролю, як однієї з найбільш технологічних форм проведення контролю з керованими параметрами якості. Навчання повинно починатися з вхідного тестового контролю, супроводжуватися самоконтролем і закінчуватися підсумковим тестуванням. Застосування тестів в проектованому освітньому середовищі забезпечує можливість індивідуалізації навчання, надає кожному учню об’єктивний і надійний засіб самоконтролю, що оцінює успішність його просування по осі саморозвитку.
Система допомоги в проектованому освітньому середовищі повинна грати роль інтелектуального партнера кожного учня, в потрібний момент допомагає йому доброю порадою, що вказує можливі напрямки пошуку, виводить зі скрутної ситуації, підштовхує до створення творчих рішень. Вимогами до організації системи допомоги, виконання яких забезпечує креативність проектованого освітнього середовища є доброзичливість і коректність, вмотивованість і своєчасність.
Для організації освітнього середовища з постійним додаванням на кожному етапі повторення нової навчальної інформації необхідна наявність багаторівневої організації навчального матеріалу, банку завдань, організованих у базі знань навчального призначення. Доцільнім є насічення бази знань сукупністю максимально деталізованих зрозумілих навчальних дисциплін та встановленням таких зв’язків між поняттями, які дозволяють учню отримати системне уявлення про освоювану навчальну дисципліну.
Найважливішою перевагою креативного освітнього середовища, спроектованого на основі креативних технологій, є можливість максимально індивідуалізувати освіту на основі динамічної моделі учня, що дозволяє створювати для кожного учня індивідуальні проблемні ситуації, що виключають або, принаймні, що знижують негативний вплив факторів, що перешкоджають активізації творчого мислення.
Гуманітаризація педагогічного програмного засобу сприяє створенню в учнів необхідної психологічної розкутості, розширює їх інтелектуальний і духовний кругозір, сприяє спокійному і продуктивному контакту, запобігає передчасному стомленню учнів і підвищує ефективність освітнього процесу.
Системний підхід, який враховує психофізіологічні особливості сприйняття інформації, що створює обстановку психологічного комфорту для учнів, що підвищує їх мотивацію, що виключає невиправдані тимчасові втрати і тим самим відкриває простір для творчого пошуку, польоту думки.
Методика сертифікації креативних засобів навчального призначення, що дозволяє оцінювати якість навчальних програм одночасно в трьох аспектах: якість побудови навчального процесу, якість навчального матеріалу, якість самої креативної програми [143, 369]. Специфіка оцінки якості креативних продуктів навчального призначення полягає в тому, що вони, з одного боку, повинні добре навчати, з іншого — бути коректними. Відзначено, що якість має оцінюватися одночасно як фахівцями з теорії навчання, так і фахівцями-практиками, що діють в рамках єдиної системи оцінки якості, що відповідає світовим стандартам.
Застосування креативних технологій веде до корінної перебудови різних сторін освітньої діяльності. Впровадження креативних технологій в навчальний процес школи дає нову якість освіти далеко не завжди, і існують випадки, коли використання креативності в навчальному процесі не доцільно або навпаки небажано.
Автор: http://www.politolog.net.ua/user/ivanova/