Екскурсознавство – науковий напрям, який досліджує теоретичні та практичні знання про екскурсії.

Екскурсознавство – навчально-наукова дисципліна, яка вивчає процес організації туристично-історичних екскурсій, їх теорію та практику, методи проведення, туристичні підприємства та історію розвитку екскурсології як науки (рис.1.).

Рисунок 1. Структура екскурсознавства

Наведена вище структура була розроблена близько 60-ти років тому. Екскурсознавсто – «науково-суспільний предмет, суміжний з такими дисциплінами: туризм, краєзнавство, історія, менеджмент, соціологія, психологія та ін.» [1, c. 55].

Основні завдання, які розглядає дана дисципліна:

  1. Дослідження історичних аспектів змін в проведенні екскурсій;
  2. Осмислення екскурсійної діяльності, як філософського та соціального явища життєдіяльності людини;
  3. Визначення прикладних методів проведення екскурсій;
  4. Дослідження форм проведення екскурсій закордоном;
  5. Розробка методики оцінки діяльності працівників-екскурсоводів, їх вплив на покращення діяльності туристичного підприємства;
  6. Створення прогнозів розвитку туристичного підприємства;
  7. Пошук нових шляхів удосконалення екскурсійної туристичної діяльності;
  8. Стандартизування системи якості проведення екскурсій.

Дослідженням екскурсійного процесу займалися наступні вчені:                     С.В. Грибанко, Т.А. Дьоровий, В.А. Зінченко, О.М. Костюкова, Г.П. Науменко,   М.М. Олексійко, В.К. Федорченко, І.М. Чагайда.

Останнім часом термін «екскурсознавство» почали заміняти терміном «екскурсіологія».

Екскурсологія – «галузь знань, яка вивчає основи розробки та моделювання якісної екскурсії. Вивчає практичні методи розробки, організації та проведення екскурсій, а також вплив на свідомість людини. Це поняття найкраще відображає сутність фрагменту суспільної культури – «екскурсія» [1, c. 99].

Екскурсійна послуга – це один із видів послуг, який задовольняє інформаційно-культурні потреби екскурсантів, туристів.

Надання екскурсійних послуг здійснюється комплексом направлених дій туристично-екскурсійних агентств з розробки програми та її реалізації.

Організація екскурсійних послуг реалізується в двох формах:

  1. Організація оглядової або тематичної (індивідуальної) екскурсії;
  2. Організація цілого туру (наприклад тур по містам Європи).

Організацію екскурсій туристичного підприємства зображено у формах, які наведені в рисунку 2.

Сутність організації цілого туру полягає в об’єднані від двох до дванадцяти екскурсій і передбачає забезпечення екскурсантів місцем проживання.

Кожна екскурсія з туру повинна мати свій індивідуальний характер і не повторювати попередню.

Рисунок 2 Форми організації екскурсійного обслуговування на туристично-екскурсійних підприємств

Цикли екскурсій зазвичай розділяють на наступні види:

  1. Загальний – зазвичай розрахований на змішану групу, вік, інтереси та освіта екскурсантів не береться до уваги;
  2. Тематичні – формуються на підставі певної тематики;
  3. Індивідуально групові – розробляються з врахуванням вимог окремих груп екскурсантів.

Шляхова екскурсійна інформація – «специфічна форма екскурсійного обслуговування  туристично-екскурсійними підприємствами під час проходження туристичною групою маршруту. Зазвичай ця форма використовується в заміських екскурсіях або під час туристичних подорожей від міста до міста, від країни до країни» [1, c.100].

Ознаки шляхової екскурсійної інформації:

  1. Розповідь важливіша за показ;
  2. Виходи до об’єктів не передбачені;
  3. Зміст інформації має уривковий характер.

Основна вимога – постійно новий якісний матеріал, який будуть розповідати екскурсоводи на туристичних об’єктах.

Суб’єктами туристичної діяльності є: екскурсоводи, гіди-перекладачі, спеціалісти туристичних супроводів, фізичні особи-підприємці, юридичні особи, які ведуть туристично-супровідну діяльність.

Ефективність екскурсійно-туристичних підприємств залежить від правильної організації роботи та менеджменту.

Ринок екскурсійних послуг включає чотири види організацій:

  1. Екскурсійні організації, які виробляють туристичну продукцію;
  2. Посередницькі організації (співорганізація турів);
  3. Постачальницькі організації (ресторани, кафе, музеї, перевізники);
  4. Торгівельні організації (екскурсійні бюро, туристичні агентства).

Майже кожна організація включає два-три види діяльності, що є ефективним з фінансової точки зору. Наприклад, туристична фірма створює власну продукцію, яку потім продає туристам під час екскурсійного супроводу на власних автобусах (три види діяльності).

У крупних екскурсійно-туристичних компаніях функціонують окремі відділи, які займаються розробкою туристичних маршрутів, продукції, маркетингом, покращенням якості надання послуг, оцінкою персоналу та ін.

Деякі компанії співпрацюють з музеями, галереями, ресторанами, готелями, тим самим приводячи до них клієнтів, а ті в свою чергу, надають їм знижки, що робить вартість екскурсії доступнішою.

Крім вище вказаної діяльності, екскурсійні підприємства намагаються розширити кількість фінансових операцій із метою збільшення товарообігу – надають супутні або так звані додаткові послуги: продаж квитків, карт, консультаційних послуг, путівників, їжі та напоїв.

Діяльність екскурсійно-туристичних агентств представлена:

  1. Туроперейтингом (розробка екскурсійних програм до 1 доби);
  2. Туристичною діяльністю (виробництво та продаж власною продукції, продаж продукції інших операторів).
  3. Надання супровідних послуг.

Напрями організації екскурсійних послуг схематично відображені на рисунку 3.

Рисунок 3 Схема організації екскурсійних послуг

При організації екскурсійного бізнесу також слід враховувати певні маркетингові просування. Якою би не була цікавою розроблена екскурсійна програма, без певної кількості екскурсантів вона втрачає сенс. Для збільшення кількості клієнтів маркетологам необхідно постійно вдосконалювати та розширювати туристичні програми, та послуги, які надаються під час них.

Під маркетинговими діями розуміють систему внутрішнього менеджменту організації, яка спрямовується на дослідження вимог і попиту ринку, для подальшого вдосконалення надання екскурсійних послуг.

Маркетинг внутрішнього менеджменту екскурсійної організації включає:

  1. Дослідження попиту (перспективного та поточного) на певну продукцію та послуги певного ринку, вимог до якості, корисності, інноваційності, доступної ціни, визначення каналів реалізації продукції, послуг;
  2. На основі досліджень розробка програми маркетингу продукції, послуг, враховуючи необхідні затрати (виробничі, реалізаційні, рекламні), транспортні розходи;
  3. Встановлення ціни продукції, послуги та рентабельність їх виробництва;
  4. Аналіз результатів господарської діяльності фірми.

На основі маркетингової програми ведеться пошук інших цільових ринків, видів продукції, споживачів.

Характер екскурсійного маркетингу:

  1. Спрямування попиту в потрібний напрям;
  2. Якісна розробка різних екскурсійних програм;
  3. Визначення емоційно-духовного стану споживача;
  4. Налагодження комунікацій зі споживачем;
  5. Координація споживачів.

Розробка привабливих екскурсій є важливим завданням екскурсійних компаній. Вдале виконання екскурсійних програм потребує налагодженої співпраці всього персоналу організації. Якісне виконання екскурсій є базисом сталої роботи підприємства на ринку туристично-екскурсійних послуг.

Автор: УЛЬЯНА ІВАНОВА

 

Добавить комментарий

Больше на Украинский Политолог

Оформите подписку, чтобы продолжить чтение и получить доступ к полному архиву.

Читать дальше