Екстрадиція – це юридичний процес, за яким одна країна офіційно передає іншій країні особу, яка перебуває на її території, для того щоб бути судимою чи відбути покарання за злочини, які вона вчинила в країні, що запитує екстрадицію. Цей процес спирається на міжнародні договори або подвійні угоди між державами.
Ключові аспекти екстрадиції:
- Запит екстрадиції: Країна, в якій підозрюваний або засуджений злочинець знаходиться, може отримати офіційний запит від іншої країни, яка просить екстрадувати цю особу.
- Підстави для екстрадиції: Зазвичай екстрадиція може бути проведена лише за певних умов та для визначених злочинів. Підстави для екстрадиції можуть включати важкі кримінальні правопорушення, такі як вбивство, шахрайство, наркотичні злочини тощо.
- Докази: Запитуюча країна повинна надати докази та інформацію, які підтверджують звинувачення та важкість злочину.
- Права підозрюваного: Особа, яку запитують для екстрадиції, має право на забезпечення справедливого суду та захисту, включаючи можливість оскаржити запит екстрадиції.
- Відмова в екстрадиції: Деякі країни можуть відмовити в екстрадиції особи, якщо вони вважають, що це може призвести до політичного переслідування, невідповідності міжнародним стандартам з прав людини або інших обставин.
- Міжнародні договори: Часто екстрадиційний процес регулюється міжнародними договорами та угодами, які встановлюють правила та процедури щодо екстрадиції між державами.
Метою екстрадиції є забезпечення справедливості та покарання для осіб, які вчинили злочини в інших країнах, а також зміцнення міжнародної співпраці в боротьбі з злочинністю.