Європейський економічний простір (ЄЕП) – це зона економічної інтеграції, що об’єднує країни Європи в одному ринковому просторі зі спільними правилами та стандартами. Ця концепція спирається на засади Світової торговельної організації (СТО) та додаткові домовленості між країнами.
Основні аспекти Європейського економічного простору:
- Свобода руху товарів, послуг, капіталів та праці: ЄЕП передбачає приблизне відсутність тарифних бар’єрів, квот та інших обмежень на торгівлю товарами та послугами між країнами-учасницями. Він також сприяє вільному рухові капіталу та праці, що підтримує економічний зріст та мобільність.
- Гармонізація правил та стандартів: Країни-учасниці згоджуються на спільні правила, стандарти та регуляції у різних сферах економіки, таких як торгівля, фінанси, конкуренція, захист прав інтелектуальної власності тощо.
- Економічна конвергенція: ЄЕП сприяє зближенню рівнів економічного розвитку між країнами-учасницями шляхом спільних інвестицій, торгівлі та іншого економічного співробітництва.
- Захист конкуренції: В рамках ЄЕП встановлюються правила, спрямовані на забезпечення вільної та справедливої конкуренції на ринку та боротьбу з недобросовісною конкуренцією.
- Підтримка інновацій та досліджень: ЄЕП сприяє спільним науковим та технологічним дослідженням, обміну знаннями та інноваціями між країнами-учасницями.
Основні учасники Європейського економічного простору – це країни Європейського Союзу (ЄС) та невсеєвропейські країни, які уклали відповідні угоди з ЄС. Це дозволяє розширити доступ до ринків та сприяти економічному розвитку для всіх сторін, що беруть участь.