Канцлерська демократія (або система канцлерської демократії) – це форма парламентської демократії, яка характеризується виразним впливом глави уряду (канцлера) на законодавчий процес та прийняття рішень. Така система поширена, зокрема, в Німеччині.
Основні риси канцлерської демократії:
- Сильна роль канцлера: Канцлер, який є головою уряду, має значний вплив на політичні рішення та законодавчий процес. Він може бути ключовою постаттю у виконавчій та законодавчій владі.
- Розділення влади: У канцлерській демократії влада розділена між виконавчою владою (урядом) та законодавчою владою (парламентом). Канцлер очолює уряд та відповідає за його діяльність перед парламентом.
- Довір’я парламенту: Кабінет міністрів (уряд) очолюється канцлером, якого повинен підтримувати більшість в парламенті. Якщо канцлер втрачає довіру більшості парламенту, це може призвести до відставки уряду.
- Пропорційна система: Більшість канцлерських демократій використовують пропорційну виборчу систему, де партії отримують місця в парламенті відповідно до відсотка голосів, які вони отримали на виборах. Це сприяє більшому різноманіттю політичних поглядів у парламенті.
- Конструктивне недовір’я: Для обрання нового канцлера чи уряду необхідно, щоб парламент висловив конструктивне недовір’я попередньому уряду. Це означає, що парламент повинен одночасно обрати нового канцлера або уряд і відхилити попереднього.
Система канцлерської демократії намагається забезпечити ефективність уряду та уникнути парламентського тупика, але також може призводити до сильної концентрації влади в руках канцлера.