Конфуцій (Кунфуцій, Кунь Фуцзи) – це китайський філософ, вчений і великий думка. Ім’я його народження – Кунь Цзи, але він відомий під прізвищем Конфуцій, яке є латинізованою формою китайського «Kong Fuzi», що означає «Майстер Конфуцій».
Конфуцій жив у VI-V століттях до н.е. в Китаї і став одним з найважливіших філософів в історії китайської цивілізації. Його вчення стало основою конфуціанства, що стало домінуючою філософською ідеологією та соціальною філософією в Китаї на протязі багатьох століть.
Основні ідеї та принципи Конфуція включають:
- Человік і сім’я: Конфуцій віддавав велику увагу важливості сім’ї і родини як основному блоку суспільства. Він вважав, що гармонія в сім’ї веде до гармонії в суспільстві.
- Ієрархія та соціальний порядок: Конфуцій вірив у важливість встановлення чіткої ієрархії в суспільстві, де кожна людина знає своє місце і обов’язки.
- Моральність і етика: Він підкреслював важливість моральних цінностей, таких як чесність, відданість, повага і відповідальність.
- Навчання і освіта: Конфуцій вважав, що освіта є ключем до вдосконалення і розвитку індивіда, а також до гармонії в суспільстві.
- Людяність (ren): Людяність – це одне з основних понять у вченні Конфуція, що вказує на людську доброту, доброту та жалість до інших.
- Церемоніальність і правила поведінки: Конфуцій наголошував на важливості додержання традиційних церемоній та правил ведення для збереження гідності і спільності суспільства.
Вчення Конфуція сильно вплинуло на китайську культуру, суспільство і політику і продовжує грати важливу роль в Китаї і за його межами до сьогоднішнього дня.