Біополітика – це термін, що використовується для позначення концептуальної рамки і практик, пов’язаних з управлінням життям та тілесними аспектами населення. Цей термін був запроваджений французьким філософом Мішелем Фуко в його працях з соціальної теорії та політичної філософії.
Біополітика вивчає, як держава та інші владні структури регулюють, контролюють та впливають на життєві процеси, здоров’я, репродуктивність, тіла та біологічну існість індивідів і населення в цілому. Вона охоплює такі питання, як політика відносно народження, смерті, харчування, медицини, сексуальності, генетики, біологічних технологій та багато інших аспектів, що пов’язані з життєвими процесами.
Згідно з Фуко, біополітика включає механізми влади, що спрямовані на управління населенням та формування дисциплінованого суспільства. Вона зосереджена на нормалізації та регулюванні життя, формуванні здорового та продуктивного населення, контролі над репродукцією та управлінні біологічними процесами.
Біополітика може мати різні вияви в різних сферах життя та країнах. Вона може включати законодавство про здоров’я та безпеку, політику соціального забезпечення, регулювання репродуктивних прав, контроль над харчуванням та медичними практиками, державні програми здоров’я та багато іншого.
Біополітика часто обговорюється у контексті критики, оскільки вона підкреслює небезпеки надмірної влади та контролю над індивідами, порушення приватності та автономії. Зацікавленість у сфері біополітики зростає в зв’язку з розвитком біологічних технологій та прогресом у галузі генетики та медицини.