Віче (від слов’янського “вѣштъ”, що означає “слухати”) – це термін, який використовується для позначення громадського збору, народного зібрання або демократичного форуму, що має місце в історичних контекстах, особливо в середньовічній та ранньомодерній історії Східної Європи, зокрема в Київській Русі та пізніше в Україні.
Віче було формою громадського самоврядування, де люди зібиралися на площі або іншому громадському місці для обговорення важливих справ, прийняття рішень та регулювання суспільних питань. Члени віча могли висловлювати свої погляди, виступати з пропозиціями та ділитися своїми думками. Віче також може мати роль у прийнятті колективних рішень, включаючи важливі питання політики, війни, законодавства та інших сфер громадського життя.
Віча мали значний соціальний та політичний вплив. Вони відображали ідеал громадської участі, демократичного процесу та колективного прийняття рішень. Українське віче відіграло важливу роль в історії козацтва та національно-визвольних змагань українського народу. Засідання віча відбувалися під відкритим небом, зазвичай на центральних майданах міст або на спеціально облаштованих місцях, і брали участь представники різних соціальних груп, ремісники, купці, землевласники, козаки та інші.