Етатократія – це форма управління, в якій держава має вирішальний вплив на всі аспекти господарського, політичного і суспільного життя. Термін “етатократія” складається з двох складових: “етат” (держава) і “кратія” (правління). У такій системі державні структури контролюють і регулюють більшість сфер діяльності суспільства, включаючи економіку, соціальні програми, освіту, медицину та інші.
Основні риси етатократії:
- Централізоване управління: В етатократії держава концентрує велику частину влади та контролю в своїх руках. Рішення приймаються централізовано, і держава виступає як основний регулятор усіх сфер життя.
- Державна власність: У багатьох випадках етатократичні системи можуть включати значний обсяг державної власності в економіці. Держава може володіти ключовими підприємствами, банками та іншими секторами господарства.
- Соціальний захист: Держава зазвичай надає широкий спектр соціальних послуг для громадян, таких як безкоштовна медична допомога, освіта, пенсії тощо.
- Регулювання ринку: Держава активно втручається в економіку, регулюючи ціни, забезпечуючи стабільність ринків та контролюючи торгівлю.
- Політична контроль: Етатократія може супроводжуватися обмеженням політичної свободи та прав громадян, оскільки держава може вважати, що це необхідно для підтримання свого впливу та контролю.
Існують різні форми етатократії, і вони можуть виявлятися в різних господарських та політичних системах. Етатократія може мати як позитивні аспекти, так і негативні. До позитивних аспектів може відноситися забезпечення соціальної справедливості та надання соціального захисту. Але негативні аспекти можуть включати обмеження особистої свободи, недостатню ефективність господарської діяльності через втручання держави, а також ризик корупції та недопущення інновацій.