Конкурентна політика (або антимонопольна політика) – це набір заходів і стратегій, спрямованих на забезпечення конкуренції на ринку та запобігання або зменшення негативних наслідків монополізації, картильних угод, антиконкурентних практик та інших дій, які можуть обмежувати або спотворювати ринкову конкуренцію.

Основні принципи конкурентної політики включають:

  1. Запобігання монополіям: Заборона на створення або зміцнення монополістичних позицій на ринку, які можуть призвести до обмеження конкуренції та здатності впливати на ціни і якість.
  2. Захист від антиконкурентних практик: Заборона на угоди та практики, спрямовані на обмеження конкуренції, включаючи цінові домовленості, ділові поділі, зговори тощо.
  3. Регулювання злиттів та поглинань: Контроль над злиттями і поглинаннями компаній, які можуть призвести до значних змін на ринку та порушення конкуренції.
  4. Сприяння відкритості ринку: Забезпечення умов для входу нових гравців на ринок та зменшення бар’єрів для конкуренції.
  5. Заборона антиконкурентних дій монополістів: Запобігання зловживанням монополістичної позиції, включаючи неправедні ціни, дискримінацію покупців та інші дії, які можуть спотворити ринкові умови.
  6. Захист прав споживачів: Гарантування якості товарів і послуг, захист від обману та недостовірної реклами.

Конкурентна політика сприяє здоровій конкуренції на ринку, підвищує якість товарів та послуг, сприяє інноваціям, покращенню умов для споживачів і забезпечує рівні можливості для різних гравців. Це важливий інструмент для забезпечення ефективності економіки та захисту інтересів споживачів.

Залишити відповідь

Відкрийте більше з Український Політолог

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання