У розвинених країнах в результаті науково-технічної революції і істотного зростання доходів населення пріоритет перейшОсобливості формування та розвитку регіональних ринківов від переважного виробництва товарів до виробництва послуг. Виробничим ресурсом стають інформація і знання. Наукові розробки стають головною рушійною силою економіки. Найбільш цінними якостями є рівень освіти, професіоналізм і здатність до навчання працівника. Сучасна цивілізація рухається в бік постіндустріального суспільства, де сфера послуг має пріоритетне становище і превалює над обсягом промислового виробництва і виробництва сільськогосподарської продукції. У зв’язку з цим сфера послуг, як істотна складова споживчого ринку, виходить на перший план, як за кількістю зайнятого в цій сфері населення, так і за її частці в валовій доданій вартості території.
Територія – «найважливіша складова частина національного господарства, утворена поєднанням первинних ланок суспільного виробництва — підприємств і їх об’єднань. Це дає підставу виділити вивчення пов’язаних з ними економічних відносин в окрему область дослідження. Серед них — регіональна економіка, яка відіграє важливу роль в раціональному використанні ресурсів як окремого регіону, так і України в цілому».
Регіон представляє собою підсистему соціально-економічного комплексу країни, відносно самостійну його частину із закінченим циклом відтворення і специфічними особливостями соціально-економічних процесів.
Важливим напрямком вивчення регіональної економіки є ринок споживчих послуг, який грає істотну роль в економічному розвитку регіону. Сфера послуг є складовою частиною ринку споживчих послуг, бере участь в загальній системі економічних відносин і має істотне значення у всьому народногосподарському комплексі.
Під послугами слід розуміти не тільки торгівлю, комунальне господарство та побутове обслуговування. Будь-яка інфраструктура створюється і утримується суспільством для надання послуг. Держава, армія, право, фінанси, транспорт, зв’язок, охорона здоров’я, освіта, наука, культура, інтернет — все це послуги. З точки зору економічної теорії послуга являє собою результат економічної діяльності, яка не приймає матеріальної (речової) форми і задовольняє певні потреби — особисті, колективні та суспільні. В даному контексті всі блага, пропоновані на ринку, поділяються на товари і послуги в залежності від матеріального і нематеріального характеру продукту.
Послуги являють собою важливий вид економічної діяльності, який впливає на всі сторони життя суспільства. Ступінь задоволення потреб населення в послугах є одним з головних індикаторів рівня і якості життя.
Послуга, як основоположна сутнісна ознака невід’ємного атрибуту містить в діалекті свого буття єдиний процес виробництва і персонального суб’єктивного споживання. Спеціалізований процес з’єднання виробника послуг з індивідуально конкретним споживачем, основною ціллю є доведення до споживача результату праці — носить назву «сервіс» або «обслуговування». Відчутного, матеріалізованого продукту виробництва споживачеві не представляється. Процес обслуговування, як правило, індивідуальний, багатоваріантний, в своїй конструкції має творчий характер, диференційований за часом, місцем, терміну і способам надання послуг. Складність конструкції обслуговування обумовлюється невизначеним різноманіттям суб’єктів споживання і прагненням виробників послуг задовольнити в умовах, асортименту та якості ще більше зацікавлених в сфері їх діяльності потреб.
Поява товару в формі послуги втілило в життя формування ринку послуг, який представляє собою сукупність соціально-економічних, юридичних, матеріальних і фінансових відносин, що виникають між виробниками цих послуг — продавцями і їх споживачами (покупцями) — в процесі купівлі-продажу послуг.
В якості суб’єктів цих відносин виступають підприємства, установи та фізичні особи, які надають і споживають платні послуги. Оскільки ринок задовольняє потреби «кінцевого» споживача, і з цієї точки зору від його функціонування безпосередньо залежить рівень і якість споживання, а, отже і життя населення, такий ринок називається споживчим. Важливу роль і місце в наступні часи грає послуга як складова споживчого ринку, судячи за масштабами економічних можливостей, які прийняла за останні десятиліття ця сфера виробництва.
Ринок являє собою базове явище, так як саме тут взаємодіють між собою його суб’єкти, досягається ринкова рівновага, з’являються передумови до його порушення. Ринок як явище і економічна категорія являє собою об’єкт пильного зору дослідників протягом більш ніж 200 років. В цей час з’явилось кілька концепцій тлумачення природи ринку товарів і послуг.
У всіх областях ринок послуг в останні роки розвивається і вдосконалюється досить швидкими темпами. Для нього характерне як існування традиційних послуг, так поява нових або модернізація наявних на ринку. Все частіше послуга розглядається не просто як окрема дія з боку підприємства або індивідуума, що приносить вигоду корпоративному або індивідуальному клієнту. В індустріальному суспільстві послуга починає відігравати провідну роль у формуванні конкурентної пропозиції «товар-послуга» або «продукт».
Сфера послуг має «специфічні особливості, одна з яких полягає в процесі задоволення потреби в певній послузі з процесом її виробництва. Споживач послуги дає установку виробництва в формі замовлення, стає активним учасником всіх його стадій і особисто оцінює кінцеві результати праці в області обслуговування. Підприємства сфери платних послуг безпосередньо створюють предмети споживання для задоволення фізичних потреб людини, і крім того, їх послуги задовольняють потреби в підтримці, вже знаходяться в процесі споживання предметів. Попит населення на послуги в значній мірі визначається сформованими потребами в них населення, що визначають можливий верхній рівень споживання платних послуг. Але величина можливого споживання послуг залежить, перш за все, від наявності у населення грошових коштів. Попит є форма прояву тієї частини потреб населення, яка забезпечена купівельною спроможністю, тобто реально попит обмежений наявністю у населення грошових ресурсів».
У ринковій економіці принциповим є поділ послуг на ринкові і неринкові. Ринкові послуги надаються за цінами, які покривають їхні витрати і забезпечують прибуток, тобто це послуги, призначені для реалізації або реалізовані за економічно значущими цінами. Неринкові послуги надаються безкоштовно. Це, як правило, соціально-орієнтовані послуги, фінансуються вони з бюджету або громадськими організаціями. Якщо вони і оцінюються, то по економічно значущій ціні. Такою формально вважається ціна, якщо вона покриває менше 50% витрат на надання послуг. Споживаються такі послуги або суспільством в цілому, або домашніми господарствами.
Обсяг споживання багатьох видів платних послуг, їх асортимент багато в чому залежить від рівня грошових доходів населення. З їх зростанням вдосконалюється і попит. Відбувається скорочення частки традиційних повсякденних послуг першої необхідності і збільшення частки престижних видів послуг — будівництва будинків, рекреаційних послуг, а також знову з’являються і розвиваються їх види.
Відображення регіональної специфіки є «важливим показником платоспроможного попиту населення на платні послуги. Це, перш за все, природно-кліматичні особливості територій, рівень їх соціально-економічного розвитку, національні традиції в споживанні. Головне завдання сфери платних послуг складається в задоволенні особистих потреб населення. Одним з найважливіших критеріїв класифікації потреб є ступінь їх настійності або першочерговості. На практиці до першочергових потреб відносять, як правило, потреби в послугах, пов’язаних із задоволенням початкових фізіологічних потреб людини».
На вибірковість потреб великий вплив, поряд з економічними умовами життя, мають такі фактори, як звичаї і традиції, соціальний стан громадян, їхня професія, рід занять, місце проживання, наявність вільного часу, прихильність до аматорських захоплень і т.д. Необхідно враховувати ситуаційну диференціацію територій за рівнем доходів, що пов’язано з їх галузевою структурою. Так, регіони з сільськогосподарської спрямованістю, що займаються випуском продукції легкої промисловості, машинобудування, мають в даний час дуже низький рівень доходів, що особливо гостро проявляється в регіонах з містами, що мають вузькоспеціалізовану економіку, населення яких зайнято на підприємствах, продукція яких не знаходить попиту в силу порушених виробничих зв’язків і загальної несприятливої економічної ситуації в країні. У більш вигідному становищі опинилися території з наявністю міст — центрів фінансової та посередницької діяльності, з великим числом підприємств і організацій, з різнобічної спрямованістю економічної діяльності. Найбільш високий рівень доходів притаманний також сировинним регіонам з експортною спрямованістю, що позначається на споживанні послуг.
Потреби людини в платних послугах дещо відрізняється від потреб у товарах. Споживання останніх у вирішальній мірі залежить від економічних чинників, через що кожен індивідуум будує свою ієрархію потреб, яка узгоджується з його розумінням настійності, виходячи з реальних життєвих умов. З цієї причини він змушений відмовитися від задоволення тих потреб, які виходять за рамки більш необхідних, і віддає перевагу потребам, без яких в даний момент він не може обійтися. Таким чином, виявляється зв’язок потреб з товарно-грошовими відносинами.
Найважливішим показником, що характеризує рівень розвитку споживчого ринку в регіоні, є динаміка цін на основні види послуг, що зумовлює спрямованість регіонального розвитку. Спостерігаючи за змінами цін і тарифів на послуги, можна досить точно охарактеризувати ситуацію, що складається на регіональному ринку. При цьому ціна, з одного боку, впливає на платоспроможний попит, а з іншого, як один з основних елементів ринку, сама схильна до коливань під впливом різних факторів. Серед таких факторів слід вказати на рівень витрат підприємства, рівень платоспроможного попиту на товари і послуги, рівень виробництва товарів і послуг, запропонованих на товарному ринку, рівень платоспроможної дисципліни підприємств, наявність вільної грошової маси держави, рівень інвестиційної активності в виробництві, інфляційні очікування.
Якщо на рівень попиту на послуги в регіоні впливають, наприклад, такі фактори, як рівень доходів населення даного регіону, рівень споживчих та ціннісних запитів його жителів, то і пропозиція послуг в регіоні, як економічної категорії, піддається впливу різних чинників. Ціновий фактор має найбільший ступінь значущості для пропонованої кількості послуг споживачам на ринку. Взаємозв’язок попиту, пропозиції та ціни в сфері послуг характеризує конкретну ситуацію, що склалася на даному ринку, де конкурентною перевагою володіють ті суб’єкти інституційної структури надання послуг, які враховують у своїй дії вимоги споживачів до послуги і процесу її надання.
Існує цілий ряд обставин, що обмежують можливість надання населенню послуг на чисто ринковій основі. Це породжує потребу в державному регулюванні ринкового процесу виробництва і реалізації послуг, через систему оподаткування, бюджетного субсидування виробників, розвитку і перетворення державної власності на різних рівнях через спеціальні державні програми соціального розвитку, а також через різні форми підтримки розвитку галузі та підприємницької діяльності в ній. Додатковим фактором державного регулювання їх діяльності є виконання державою функції соціальної справедливості в розподілі доходів, яка в ринковій економіці дуже нерівномірна і може служити причиною соціальної нестабільності в суспільстві. У сфері платних послуг проблема соціальної справедливості виступає як забезпечення доступності найважливіших послуг всім членам суспільства незалежно від рівня їх доходів і, в першу чергу, для населення, що знаходиться за межею бідності. Крім того, сфера послуг ринкової економіки забезпечує реалізацію найважливіших прав людини, закріплених Конституцією України: на охорону здоров’я, освіту, працю, на упорядкований побут і т.д. До сих пір перебуваючи в більшості галузей національної економіки криза, найбільш яскраво проявляється в сфері послуг. Надана підприємствам сфери послуг самостійність, поява різних форм власності є необхідною умовою переходу до ринку, але в той же час їх результатом стало руйнування попередньої державної та галузевої системи управління. Багато реорганізованих і новостворених підприємств не змогли забезпечити задоволення потреб населення в послугах, перш за все через розбіжності інтересів виробників і споживачів і невміння перших, адекватно оцінити потреби останніх і запропонувати затребувану ринком кількість і якість послуг. Незважаючи на те, що потреба в послугах, що надаються споживачам послуг регіону, росте в останні роки, постійно звужується коло надаваних населенню послуг. У ряді регіонів, населення в багатьох випадках вже не звертається за отриманням побутових послуг, а вважає за краще обходитися власними силами.
На загальні тенденції формування споживчого ринку в умовах, що склалися діють фактори які як обмежують, так і розширюють структуру і обсяг платних послуг населенню.
До розширення факторів і умов можна віднести:
- Роздержавлення і приватизацію сфери споживчих послуг;
- Збільшення числа господарюючих суб’єктів, що працюють на основі різних форм власності та організаційно-правових форм управління;
- Скорочення і подорожчання випуску нових товарів повсякденного і тривалого користування, що задовольняють потреби населення;
- Зміни в структурі потреб населення;
- Інвестиційну привабливість регіону.
Обмежувальними параметрами формування даного ринку є:
- Скорочення реального сектора економіки регіону;
- Падіння загального рівня доходів населення;
- Руйнування субрегіональних систем і структур надання хустки послуг населенню;
- Низька інвестиційна привабливість регіону [10].
В даний час сфера послуг почала виходити з кризового становища, але для виправлення і виходу з цього стану необхідні конкретні реальні заходи, відповідні до економічних умов і правових норм країни в цілому і регіону зокрема.
Автор: Ульяна Іванова